Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.12.2019 року у справі №540/1006/19

УХВАЛА

14 лютого 2020 року

Київ

справа №540/1006/19

адміністративне провадження №К/9901/32963/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів - Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року справі №540/1006/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування вимоги про сплату боргу,

встановив:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху. Виявлені недоліки скаржнику запропоновано усунути шляхом подання документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій зазначити поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів. Встановлено строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

На усунення вказаних в означеній ухвалі недоліків, скаржником подано до суду відповідні документи, зокрема, в частині сплати судових витрат долучено квитанцію про сплату судового збору.

Дослідивши подане клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі за текстом-Закон "Про судовий збір").

Відповідно до частини першої статті 1 Закону "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі за текстом-Закон "Про судовий збір". Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з частиною першою, другою статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв. (відповідно до частини першої статті 6 Закону "Про судовий збір").

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі за текстом - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 3,9 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у цій ситуацій - касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга та дата ухвалення рішення суду, яке оскаржується.

На виконання вимог вищенаведеної норми суд перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за наданою заявником квитанцією від 26 грудня 2019 року №28 у сумі 1536,80 грн, та встановив, що зазначені кошти на рахунок УДКСУ у Печерському районі м. Києва, за вказаними судом реквізитами, в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 09 грудня 2019 року у справі №540/1006/19, не надходили.

Крім того, додана квитанція не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга - № 540/1006/19, з огляду на що Верховний Суд не може встановити оплату судового збору за цією квитанцією.

Отже, долучена до касаційної скарги квитанція від 26 грудня 2019 року №28 про сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн. не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Частиною 2 статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених Частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення Частиною 2 статті 332 КАС України.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 7 статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному частиною 7 статті 332 КАС України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, касаційну скаргу слід повернути заявнику.

Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року справі №540/1006/19 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська