Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.12.2019 року у справі №640/1873/19

УХВАЛА

12 грудня 2019 року

Київ

справа №640/1873/19

адміністративне провадження №К/9901/33378/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 640/1873/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША УКРАЇНСЬКА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2019 року Головне управління ДФС у м. Києві (згідно зі штрих-коду на поштовому конверті) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року (повний текст постанови суду складено 09 жовтня 2019 року) у справі № 640/1873/19.

Окружним адміністративним судом м. Києва від 27 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 у справі № 640/1873/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Українська Монтажна Компанія" до Головного управління ДФС у м. Києві задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.12.2018 №1019241/42246842, зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Українська Монтажна Компанія" від 16.11.2018 № 1 датою її фактичного надходження.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.

Відповідно до частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

При перевірці касаційної скарги та додатків до неї у справі № 640/1873/19 судом встановлено наявність лише двох екземплярів касаційних скарг, що не відповідає кількості учасників цієї справи.

Таким чином, Головному управлінню ДФС у м. Києві необхідно додати додатковий екземпляр касаційної скарги до суду.

Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Звертаючись до суду скаржник в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, яке відображене у касаційній скарзі, не надає обґрунтованих підстав щодо поновлення строку на касаційне оскарження у справі № 640/1873/19, окрім того наведені органом владних повноважень у вищезазначеному клопотанні підстави стосуються лише повернення апеляційної скарги, апеляційного оскарження, відсутності коштів у ДФС, та прохання прийняти до розгляду апеляційну скаргу, що не відповідає дійсним обставинам справи, а саме касаційному оскарженню справи № 640/1873/19.

Одже, суд приходить до висновку щодо неповажності наведених підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Таким чином, скаржнику необхідно додати до касаційної скарги обґрунтоване клопотання про поновлення строку та вказати інші поважні підстави пропуску строку на касаційне оскарження у справі № 640/1873/19.

Відповідно до частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При поданні позовної заяви (лютий 2019 року) юридичною особою до суду першої інстанції (позов не майнового характеру) ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2019 становить 1921,00 грн.

При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги суд виходить з такої формули: 200% х (ціна позову, а саме 1921,00 грн).

Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду платіжного доручення за сплату судового збору у справі № 640/1873/19 у розмірі 3842,00 грн. виходячи з вищенаведеної формули.

Окрім того, суд розглянувши клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору у справі № 640/1873/19, прийшов до наступного висновку.

Посилання податкової на підпункт 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" не може бути підставою, щодо звільнення податкової від сплати судового збору у справі № 640/1873/19, оскільки зазначена норма Закону регулює сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та відповідно до цього процентної ставки судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім того, посилання Головного управління ДФС у м. Києві на відсутність коштів щодо сплати судового збору при зверненні до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою також є незрозумілим для суду, та таким, що не відповідає дійсним обставинам зазначеної справи.

Одже, Верховний Суд приходить до висновку, що заявлене клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення його від сплати судового збору є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

Також, Верховний Суд, звертає увагу податкового органу, що частиною 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладено на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 640/1873/19 залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ. А. Васильєва підписС. С. Пасічник підписВ. П. Юрченко