Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.08.2021 року у справі №540/3978/20

УХВАЛА

13 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 540/3978/20

адміністративне провадження № К/9901/28291/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н. А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №540/3978/20 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачка звернулась до суду з позовом до Херсонської обласної прокуратури, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Херсонської обласної прокуратури щодо нездійснення нарахування та невиплати вихідної допомоги при звільненні,

- зобов'язати Херсонську обласну прокуратуру здійснити нарахування та виплатити вихідну допомогу при звільненні у розмірі не менше середнього місячного заробітку, обчислення якої здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100,

- визнати протиправною бездіяльність Херсонської обласної прокуратури) щодо не нарахування та невиплати при звільненні грошових коштів за невикористані додаткові оплачувані відпустки, передбачені ч.2 ст. 82 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-УІІ, за періоди роботи: з 27.08.2015 по
27.08.2016 строком на 15 календарних днів; з 27.08.2015 по 26.08.2017 строком на 15 календарних днів; з 27.08.2017 по 26.08.2018 строком на 15 календарних днів; з 27.08.2019 по 26.08.2020 строком на 12 календарних днів,

- зобов'язати Херсонську обласну прокуратуру здійснити нарахування та виплатити грошові кошти за невикористані додаткові оплачувані відпустки, передбачені ч. 2 ст. 82 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-УІІ, за періоди роботи: з 27.08.2015 по 27.08.2016 строком 15 календарних днів; з 27.08.2016 по
26.08.2017 строком 15 календарних днів; з 27.08.2017 по 26.08.2018 строком 15 календарних днів; з 27.08.2019 по 26.08.2020 строком 12 календарних днів (з урахуванням того, що за 3 календарні дні додаткової оплачуваної відпустки мені сплачено компенсацію при звільненні),

- визнати протиправною бездіяльність Херсонської обласної прокуратури щодо нездійснення нарахування та невиплати заробітної плати з урахуванням посадового окладу згідно ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" за період з 26.03.2020 по
10.09.2020,

- зобов'язати Херсонську обласну прокуратуру здійснити перерахунок заробітної плати, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх надбавок до посадового окладу, премій, та виплатити різницю недоотриманої при звільненні суми заробітної плати за період з
26.03.2020 по 10.09.2020.

- стягнути з Херсонської обласної прокуратури середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 10.09.2020 по день фактичного розрахунку.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Херсонської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2522 грн. 40 коп.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, яке було залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, позовні вимоги було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність прокуратури Херсонської області щодо нездійснення нарахування та не виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні за п. 9 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру".

Зобов'язано Херсонську обласну прокуратуру (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 73000, ЄДРПОУ 04851120) здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі не менше середнього місячного заробітку, обчислення якої здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Стягнуто з Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 04851120) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

В решті позову відмовлено.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

За правилами частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Так, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржує судові рішення з підстав, викладених у п.1, 3, 4 ч.4 ст.328 КАС України.

У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Скаржник вказав, що відсутній висновок Верховного Суду відносно застосування частин 2, 3, 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру".

Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт та зазначення щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, скаржник вказав, що судом апеляційної інстанції не було враховано правову позицію Верховного Суду у справі №805/3385/16-а, №560/3971/19.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п.4 ч.4 ст.328 КАС України) щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Таких висновків заявник не зазначив, а касаційна скарга лише містить по тексту загальні посилання на приклади постанов Верховного Суду з їх повним цитуванням, без зазначення конкретного висновку, який заявник касаційної скарги вважає таким, що не був застосованим судом апеляційної інстанції.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише детально викладені фактичні обставини справи, незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та цитування норм законодавства. При цьому, касаційна скарга не містить вказівки на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

У касаційній скарзі не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункти 1, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України.

Відповідно до частини 7 статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному частини 7 статті 332 КАС України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №540/3978/20 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич