Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.03.2020 року у справі №0440/7005/18

УХВАЛА

12 березня 2020 року

Київ

справа №0440/7005/18

адміністративне провадження №К/9901/5141/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі №0440/7005/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмін" до Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра ГУ Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області, Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення суми пені,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2018.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2019 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ГУ ДФС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення або доказів своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 19.12.2018 подано 30.07.2019, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, а саме: для надання суду доказів, що підтверджують дату отримання скаржником копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження; оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу; документа про сплату судового збору у розмірі 67657,95 гривень. Ухвалою апеляційного суду від
30.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків.

Вдруге подану ГУ ДФС апеляційну скаргу було повернуто ухвалою суду від
15.07.2019 у зв'язку з неподанням належним чином оформленого документу, що підтверджує повноваження представника.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що первісна апеляційна скарга подана у строки, встановлені процесуальним законодавством, проте повернута з підстав несплати судового збору, що зумовлено відсутністю коштів для проведення оплати судового збору та не залежало від волі скаржника.

Повторна апеляційна скарга була повернута заявнику у зв'язку з неналежним засвідченням копії довіреності представника ГУ ДФС.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Той факт, що при повторному поданні апеляційної скарги представником заявника не було дотримано вимог законодавства щодо засвідчення копії довіреності, внаслідок чого апеляційну скаргу було повернуто ГУ ДФС, безумовно вказує на суб'єктивну причину пропуску строку, яка виникла з вини заявника.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 12.09.2019 ГУ ДФС подало клопотання, в якому просило поновити строк апеляційного оскарження з тих самих підстав, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху. В той же час, пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДФС не мало можливості сплатити судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою вперше. Разом з тим, ним вживалися всі необхідні заходи із реалізації права на апеляційне оскарження, зокрема, подавалося клопотання про продовження строку на усунення недоліків з долученням належних доказів. Водночас, при повторному зверненні було сплачено судовий збір, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку. Звертає увагу, що КАС України не передбачає строкових обмежень звернення до Суду протягом року, за умови поважності причин поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

При цьому, доводи ГУ ДФС, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, якщо тридцятиденний строк пропущений з поважної причини є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі №0440/7005/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду