Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.03.2021 року у справі №160/6276/20

УХВАЛА

12 березня 2021 року

м. Київ

справа № 160/6276/20

адміністративне провадження № К/9901/6992/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 160/6276/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині не нарахування та не виплати позивачу доплати за службу в нічний час за період з 17 березня 2017 року до 17 березня 2020 року та стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на його користь заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за вказаний період в сумі 2395,75 грн. ;

визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині порушення порядку встановлення матеріальної допомоги для оздоровлення та стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік у розмірі 14444 грн. ;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не встановлення та не виплаті позивачу надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції за останні три роки (з 17 березня 2017 року по 17 березня 2020 року);

зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області встановити та виплатити позивачу надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції за останні три роки (з 17 березня 2017 року по 17 березня 2020 року) з урахуванням вказаної надбавки відповідно до листа Національної поліції України від 26 липня 2019 року № 8714/09/29-2019.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині не нарахування та не виплати позивачу доплати за службу в нічний час за період з 17 березня 2017 року до 17 березня 2020 рік та стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за вказаний період в сумі 2395,75 грн, (сума зазначена без утримання податків й інших обов'язкових платежів). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Водночас, аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість їхнього перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, межі якого визначені статтею 341 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 160/6276/20.

Керуючись ст.ст. 169, 328, 330, 332 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 160/6276/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяМ. В. Білак