Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.08.2019 року у справі №826/23168/15

УХВАЛА

11 листопада 2020 року

Київ

справа №826/23168/15

адміністративне провадження №К/9901/21896/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О. Р. (далі - Суд),

перевіривши заяву ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року в справі №826/23168/15 за позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про визнання розпорядження незаконним і нечинним з моменту прийняття,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) звернулася до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якому просила визнати незаконним і скасувати з моменту прийняття розпорядження від 30 квітня 2015 року №442 "Про встановлення тарифів та структури тарифів та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

02 серпня 2020 року до Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року.

За наслідками автоматизованого розподілу від 02 серпня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Рибачуку А. І., суддям Бучик А. Ю., Мороз Л. Л.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року задоволено заяви про самовідвід суддів: Рибачука А. І., Бучик А. Ю., Мороз Л. Л. ; відведено суддів: Рибачука А. І., Бучик А. Ю., Мороз Л. Л. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року в справі №826/23168/15; передано матеріали касаційної скарги разом зі справою до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями протоколом від 17 вересня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Шевцовій Н. В.

З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про необхідність прийняття касаційної скарги до провадження.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 336 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, у будь-який час до початку касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги.

До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання копії заяви іншим учасникам справи.

ОСОБА_1 до заяви долучив докази надсилання її копій іншим учасникам справи.

Щодо сплати судового збору, заявником заявлено клопотання про звільнення від його сплати, посилаючись на скрутне матеріальне становище. На підтвердження указаної обставини додано копію витягу із Держаного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25 лютого 2020 року №318/0/26-15-55-04-25, зі змісту якого убачається, що у ОСОБА_1 за період із 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року інформація про доходи відсутня.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами 1 , 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отож звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Ураховуючи викладене, клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Оскільки ОСОБА_1 є учасником справи, а подана заява відповідає вимогам статті 336 КАС України, перешкоди для її задоволення відсутні.

Керуючись статтями 132, 133, 247, 336 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та звільнити від його сплати.

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року в справі №826/23168/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О. Р. Радишевська