Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.03.2021 року у справі №400/2098/20

УХВАЛА

12 серпня 2021 року

Київ

справа №400/2098/20

адміністративне провадження №К/9901/19724/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Мацедонської В. Е., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року в справі №400/2098/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Миколаївської обласної прокуратури, Кадрової комісії №1 про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Миколаївської області та Кадрової комісії №1 з вимогами: визнати протиправним і скасувати рішення Кадрової комісії №1 від 10.04.2020 №332 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки"; визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Миколаївської області Дунаса Т. О. від 24.04.2020 №330к про звільнення позивачки з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень і запитів Прокуратури Миколаївської області та з органів прокуратури і поновити позивачку на цій посаді в Прокуратурі Миколаївській області або на рівноцінну посаду на час ухвалення рішення; стягнути з Прокуратури Миколаївської області на користь позивачки середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з розрахунку 1480,60 грн середньоденної заробітної плати.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Кадрової комісії №1 від 10.04.2020 №332 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання спиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки". Визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Миколаївської області від 24.04.2020 №330к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Миколаївської області.

Стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.05.2020 по 12.10.2020 у сумі 147319,66 грн, без врахування середньої заробітної плати за одним місяць, що підлягає негайному виконанню. Стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 24429,94 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року скасовано. Прийнято в справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

28 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року в справі №400/2098/20.

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2021 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року і постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року; касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року в справі №400/2098/20 залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали, шляхом: направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належними доказами на підтвердження зазначеної дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (копією конверта, яким вона була надіслана, або копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з вказаною постановою, або копією розписки про її вручення, яка міститься в матеріалах справи, або письмовою відповіддю (довідкою) суду, у провадженні або на зберіганні в якого знаходиться справа, про дату вручення судового рішення) або із зазначенням інших підстав для його поновлення і надіслання відповідних доказів.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Статтею 329 КАС України.

З оскаржуваної постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року встановлено, що її прийнято у відкритому судовому засіданні, повний текст якої складено 08 лютого 2021 року. За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 10 березня 2021 року.

Касаційну скаргу подано 26 травня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржниця порушувала питання про поновлення строку на касаційне оскарження. Однак Суд визнав неповажними причини пропуску цього строку.

На виконання вимог Суду від скаржниці надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому вона просить визнати поважними причини його пропуску. На підтвердження доводів надано, зокрема, копію супровідного листа від П'ятого апеляційного адміністративного суду із відміткою про вручення скаржниці копії оскаржуваної постанови 17 травня 2021 року.

Ураховуючи, що уперше касаційну скаргу подано до Суду в межах строку, визначеного статтею 329 КАС України, яка ухвалою від 23 березня 2021 року була повернута, а також те, що вдруге із касаційною скаргою скаржниця звернулася протягом тридцяти днів із дня отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, Суд уважає, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування рішення про неуспішне проходження прокурором атестації; визнання протиправним і скасування наказу про звільнення; стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймала посаду начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури.

Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У касаційній скарзі скаржниця зазначає, підставою касаційного оскарження судового рішення є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

Перевіривши доводи скаржниці, Суд зазначає, що вони зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість перегляду судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Скаржниця повинна чітко указати, яку саме норму права судом було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на її думку, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 КАС України.

За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом: надіслання нової редакції касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи із зазначенням підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Керуючись статтями 12, 169, 248, 328, 329, 332, 341, 334 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року в справі №400/2098/20 залишити без руху.

Надати скаржниці строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: В. Е. Мацедонська

Н. А. Данилевич