Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.07.2020 року у справі №520/256/20

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

11 серпня 2020 року

м. Київ

справа №520/256/20

провадження №К/9901/15233/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Стародуба О. П., Чиркіна С. М.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі № 520/256/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, скасування протоколу,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

(і) визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невирішенні питання про призначення йому одноразової грошової допомоги з підстав встановлення інвалідності в наслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, на підставі довідки МСЕК від 11.10.2016 р. ;

(іі) визнати протиправним та скасувати п. 45 протоколу № 69 від 31.05.2019 р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;

(ііі) зобов'язати відповідача вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з підстав встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, на підставі довідки МСЕК від 11.10.2016 р. згідно вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та в Порядку, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 975 від
25.12.2013 р., та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від
20.05.2020, позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

А) Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України у формі п. 45 протоколу № 69 від 31.05.2019 р. Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Б) Зобов'язано Міністерство оборони України повторно вирішити по суті питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за зверненням від 02.12.2016 р. з підстав встановлення інвалідності унаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби за довідкою Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації серії 12ААА від
11.10.2016р.

В) У решті позовні вимоги залишені без задоволення.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові.

Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами касаційного розгляду справи. Цією самою ухвалою касаційну скаргу Міністерства оборони України залишено без руху через несплату скаржником судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

На виконання вимог означеної ухвали скаржник надіслав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучив платіжне доручення № 248/710 від 21.07.2020 про сплату судового збору в розмірі 1 536,80 грн.

Отже, недоліки касаційної скарги заявник усунув у строк, встановлений Верховним Судом.

Дослідивши зміст касаційної скарги Міністерства оборони України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Приписом пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) й частини 1 статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник покликається на те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не узгоджуються з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18.

За правилом частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Аналіз аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв'язку з висвітленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи вказують на наявність у цій ситуації обставини, наведеної у підпункті "а" пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України, яка є підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Заявник також у касаційній скарзі просить зупинити виконання оскаржених судових рішень до закінчення касаційного розгляду справи, аргументуючи свою позицію тим, що таке виконання може призвести до безпідставної та незаконної виплати коштів державного бюджету.

За правилом частини 1 статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Розв'язуючи правове питання, порушене у поданому клопотанні, Верховний Суд керується тим, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання (дії) судових рішень, яке допускається як виняток, мають бути вагомі причини.

Розгляд питання про зупинення виконання (дії) оскаржених судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати з огляду на виконання (дію) оскаржених судових рішень.

Тлумачення статті 375 КАС України також свідчить про те, що заява про зупинення виконання має містити належне обґрунтування потреби зупинення виконання (дії) судового рішення (зокрема, через неможливість повороту виконання такого рішення у разі його скасування) та до неї мають бути долучені, за наявності, докази, що свідчили б про загрозу настання незворотних наслідків внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Тобто для зупинення виконання (дії) оскарженого судового рішення потрібна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання рішення.

Утім клопотання про зупинення виконання судових рішень не містить виняткових підстав для такого зупинення і до нього не долучено доказів, які б підтверджували потребу зупинення виконання рішень. Тому на підставі статті 375 КАС України у задоволенні цієї заяви належить відмовити.

Керуючись положенням підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі № 520/256/20.

2. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/256/20.

3. Відмовити у задоволенні заяви Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі № 520/256/20 до закінчення касаційного розгляду справи.

4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

5. Установити для подання відзиву на касаційну скаргу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб

Суддя С. М. Чиркін