Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.01.2020 року у справі №280/4438/19
Ухвала КАС ВП від 12.01.2020 року у справі №280/4438/19

УХВАЛА

09 січня 2020 року

Київ

справа №280/4438/19

адміністративне провадження №К/9901/263/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В. М.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Командитного товариства "Желєв С. С. і Компанія "Комиш-Зорянського елеватора" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №280/4438/19 за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У вересні 2019 року АТ "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом, у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. (далі - відповідач) щодо не зняття арешту з майна позивача, а саме із транспортних засобів в кількості 63 одиниці, що належать позивачу на підставі постанови та акту від 10 грудня 2018 року у ВП № 56651428;

- зобов'язати відповідача невідкладно винести постанову про зняття арешту із транспортних засобів в кількості 63 одиниці, що належать позивачу на підставі постанови та акту від 10 грудня 2018 року у ВП № 56651428, який був накладений згідно Постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. від 21 серпня 2018 року по виконавчому провадженню №57047914;

- зобов'язати відповідача копію постанови про зняття арешту направити у відповідні реєструючи органи та на адресу позивача;

- зобов'язати відповідача внести відповідні зміни щодо зняття арешту до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Командитне товариство "Желєв С. С. і Компанія "Комиш-Зорянського елеватора" звернулося з вказаною касаційною скаргою.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Разом з тим, скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає, про порушення позивачем правил підсудності та незаконне звернення позивача з адміністративним позовом для прийняття рішення по питанням, які вже вирішені судом господарської юрисдикції у справі №908/5508/14.

Натомість, у оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції спростовано такі обґрунтування скаржника та наведеними і дослідженими обставинами з'ясовано та встановлено, що Акціонерне товариства "Банк Кредит Дніпро" не є стороною господарської справи №908/5508/14 в межах якої накладав арешт відповідач.

Відносини між позивачем та приватним виконавцем виникли лише на рівні звернення позивача до суб'єкта, який виконує делеговані державним органом функції, з приводу рішень та вчинених даним суб'єктом стосовно майна позивача. ТОВ "Банк Кредит Дніпр" та приватний виконавець Сколибога О. С. не є учасниками одного й того самого виконавчого провадження, здійснюваного в межах виконання рішення в господарському спорі у справі №908/5508/14.

Вказане свідчить, про безпідставність доводів, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Командитного товариства "Желєв С. С. і Компанія "Комиш-Зорянського елеватора" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №280/4438/19 за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

В. М. Соколов

М. В. Білак

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду