Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.09.2019 року у справі №826/4243/17

УХВАЛА

09 вересня 2019 року

Київ

справа №826/4243/17

адміністративне провадження №К/9901/24592/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гончарова І. А., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі №826/4243/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Структум" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Структум" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті та реєстрації податкових накладних від 16 березня 2016 року №1, від 26 квітня 2016 року №1 року, від 27 квітня 2016 року №2, від 28 квітня 2016 року №3, від 23 серпня 2016 року №2, які були направлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Структум" як електронний документ для внесення до єдиного реєстру податкових накладних; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2016 року №0045531201 Державної податкової інспекції у Солом'янському районні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Структум" штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 16 березня 2016 року №1, від 26 квітня 2016 року №1, від 27 квітня 2016 року №2, від 28 квітня 2016 року №3, від 23 серпня 2016 року №2 на загальну суму 191372,18 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 28 березня 2019 року в задоволенні позову відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 липня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року скасував та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив.

Державна фіскальна служба України звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі №826/9382/17 й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Системний аналіз положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Оцінивши предмет та характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, колегія суддів дійшла висновку про те, що ця справа є справою незначної складності.

Винятків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 333 КАС України колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської митниці Державної фіскальної служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі № 320/1120/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписІ. А. Гончарова підписЄ А. Усенко