Історія справи
Ухвала КАС ВП від 11.08.2020 року у справі №420/523/20

УХВАЛА11 серпня 2020 рокум. Київсправа № 420/523/20адміністративне провадження № К/9901/18788/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Білак М. В.,суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року у справі №420/523/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
встановив:Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не розгляду повторної заяви ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує захисту; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти та розглянути повторну заяву позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує захисту.Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не розгляду заяви позивача, яка зареєстрована № З-3356/6/5101-19. Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.Положеннями пункту
8 частини
2 статті
129 Конституції України та статті
14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.Згідно з частиною
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -
КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених
КАС України.Однак, пункт
2 частини
5 вказаної статті
КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункт
2 частини
5 вказаної статті
КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.Відповідно до пункту
11 частини
6 статті
12 КАС України для цілей пункту
11 частини
6 статті
12 КАС України справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
З оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявами про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захистуОтже, спірні правовідносини виникли щодо перебування іноземця на території України. Як вбачається з ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року зазначену справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають.На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України.Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.ухвалив:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року у справі №420/523/20.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.СуддіМ. В. Білак О. В. Кашпур О. Р. Радишевська