Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №826/2760/18

УХВАЛА

11 березня 2020 року

Київ

справа №826/2760/18

адміністративне провадження №К/9901/3497/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.

перевіривши касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року

у справі №826/2760/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Група Скіф"

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,

треті особи: Генеральний прокурор України, Державне підприємство "Сетам", ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинькомхліб", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Група Скіф" звернулося до суду з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа - Державне підприємство "СЕТАМ" про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення дій.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо реалізації транспортних засобів - автомобілів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Група Скіф" на праві приватної власності. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 03 лютого 2020 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року та поновити строк касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у даній справі.

Заявлене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року вмотивоване тим, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено у відкритому судовому засіданні 03 грудня 2019 року, повний текст складено 09 грудня 2019 року, отримано (відповідно супровідного листа та конверту Шостого апеляційного адміністративного суду) 16 грудня 2019 року.

16 січня 2020 року (згідно квитанції на конверті) скаржник звернувся вперше до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року зазначену касаційну скаргу повернуто скаржнику з підстав пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України.

03 лютого 2020 року скаржник вдруге звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, зокрема, повторно порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у цій справі.

Верховним Судом 03 лютого 2020 року складено Акт №826/2760/18/6684/20 про те, що під час розкриття конверту з касаційною скаргою виявлено відсутність копії супровідного листа про направлення ухвали Верховного Суду від 22 січня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження залишено без задоволення, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку касаційного оскарження.

Зокрема, суд касаційної інстанцій зазначив, що скаржником не підтверджено поважність пропуску строку касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року з моменту постановлення ухвали суду касаційної інстанції про повернення первісно поданої ним касаційної скарги (22 січня 2020 року) до подання повторної касаційної скарги (03 лютого 2020 року).

Крім цього, підставою для залишення повторної касаційної скарги без руху стало пропуск строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року з 15 січня 2020 року (останній день для подачі касаційної скарги) по 16 січня 2020 року (дата звернення до Верховного Суду із первісною касаційною скаргою).

Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( № 0102929253938) копія ухвали суду від 13 лютого 2020 року отримана скаржником 20 лютого 2020 року.

03 березня 2020 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, які вказані в ухвалі Верховного Суду від 13 лютого 2020 року, де відповідач зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 22 січня 2020 року про повернення вперше поданої касаційної скарги було отримано 29 січня 2020 року, на підставі чого просить поновити строк на касаційне оскарження.

До заяви додано копії ухвал Верховного Суду від 22 січня 2020 року та 13 лютого 2020 року, копія конверту Верховного Суду про направлення ухвали Верховного Суду від 13 лютого 2020 року, копія супровідного листа Верховного Суду від 24 січня 2020 року про направлення ухвали Верховного Суду від 22 січня 2020 року, та документи, які підтверджують повноваження особи, якою подано заяву про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 13 лютого 2020 року (особа, яка забезпечує самопредставництво) - ОСОБА_6.

Проте, клопотань та доказів щодо визнання поважними підстав пропуску строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року з 15 січня 2020 року по 16 січня 2020 року, скаржником не надано.

Станом на 11 березня 2020 року на виконання ухвали Верховного Суду від 13 лютого 2020 року (щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження оскаржуваного судового рішення з 15 січня 2020 року по 16 січня 2020 року) будь-яких інших заяв чи клопотань від скаржника до суду не надходило.

Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником усунуто не в повному обсязі.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, яким внесено зміни в КАС України, зокрема до КАС України.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX (у редакції, яка діє з 08 лютого 2020 року) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX.

Дана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 03 лютого 2020 року, а отже, вирішуючи питання щодо відкриття, або відмови у відкритті касаційного провадження, слід керуватися нормами КАС України в редакції, які діяли до 08 лютого 2020 року.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на наведене та виходячи з того, що на вимогу суду скаржником не наведено підстав пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції з 15 січня 2020 року по 16 січня 2020 року, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Національномго агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі №826/2760/18 - відмовити.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі №826/2760/18.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.........................................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду