УХВАЛА

10 липня 2019 року

Київ

справа №815/5585/15

адміністративне провадження №К/9901/10408/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року (головуючий суддя - Потоцька Н. В. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року (головуючий суддя - Золотніков О. С., судді - Осіпов Ю. В., Скрипченко В. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект"

до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції,

третя особа - ОСОБА_1,

про скасування постанови в частині накладення арешту на нерухоме майно та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

01 квітня 2016 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з даною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року в адміністративній справі №815/5585/15.

Ухвалою від 09 липня 2019 року вказану справу прийнято до провадження Верховного Суду.

У відповідності до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В обґрунтування позову зазначалось, що 19 січня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за № 11108150000 та іпотечний договір, згідно якого Іпотекодавець (ОСОБА_1) передає в іпотеку Іпотекодержателю (АКІБ "УкрСиббанк") у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

Згідно договору факторингу від 12 грудня 2011 року №1 ПАТ "УкрСиббанк" передало у власність ТОВ "Кей-Колект" права вимоги за зобов'язаннями по кредитному договору та договору іпотеки. 19 серпня 2015 року позивачу стало відомо, що постановою Суворовського ВДВС Одеського МУЮ від 24 травня 2007 року за № 034618 на майно третьої особи накладено арешт. На думку позивача, вказані дії державного виконавця порушують права ТОВ "Кей-Колект", оскільки товариство має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови вказав на те, що право іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації, а отже у позивача відсутні належні правові підстави для заявлення вимог про скасування постанови б/н від 26.10.2010р.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України та роз'яснено позивачу право на звернення з позовом в порядку господарського судочинства.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний позов про звільнення майна з-під арешту заявлено у зв'язку з наявністю у позивача пріоритетного права звернення стягнення на заставлене майно перед іншими кредиторами. Тобто, предметом позову у цій справі є спір з іншими кредиторами про захист наявного у позивача переважного права звернення стягнення на майно як заставодержателя, щодо якого встановлено інший порядок судового провадження. Суд зазначив, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вибрав для себе такий спосіб захисту, який за змістом унеможливлює визначити та захистити можливе його порушене право. Аналізуючи норми чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки, виходячи з заявлених позовних вимог, захист прав та інтересів позивача підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

В поданій касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", зокрема зазначає, що предметом спору є оскарження постанови другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 24.05.2007 року №034618, якою накладено арешт на майно, що забезпечує виконання Кредитного договору №11108150000 від 19.01.2007 року на підставі іпотечного договору від 19.01.2007 року. Посилаючись на наявну практику щодо розгляду аналогічних спорів, скаржник вважає, що ця справа підсудна адміністративному суду, а спірні правовідносини є публічно-правовими.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" оскаржує, зокрема, судове рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, беручи до уваги виключну компетенцію Великої Палати Верховного Суду щодо розгляду скарг саме з цих підстав, Суд приходить до висновку про необхідність передачі зазначеної касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 346 КАС України, Суд, -

ухвалив:

Передати адміністративну справу №815/5585/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1, про скасування постанови в частині накладення арешту на нерухоме майно та зобов'язання вчинити дії до Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова