Історія справи

Постанова КАС ВП від 03.02.2022 року у справі №300/2315/21
Ухвала КАС ВП від 09.09.2021 року у справі №300/2315/21

УХВАЛА

07 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 300/2315/21

адміністративне провадження № К/9901/32436/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В. В., перевіривши касаційну скаргу Західного міжрегіонального головного управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 у справі №300/2315/21 за адміністративним позовом Західного міжрегіонального головного управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвеллі-Україна" про стягнення коштів з рахунків платника податків,

УСТАНОВИЛ:

Західне міжрегіональне головне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків звернулось до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвеллі-Україна" про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих боржника та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків в рахунок погашення його податкового боргу кошти в сумі 574158,47грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
29.07.2021, відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Західне міжрегіональне головне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків 27.08.2021, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою та до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною 1 статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Згідно з частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт або абзац частині 1 статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 4 частини 4 статті 328 та пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

Застосування пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України, як підстави касаційного оскарження, можливе за умови обґрунтованості підстав передбачених пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України.

Оскільки позивач належним чином не обґрунтовує підстави оскарження судових рішень відповідно до частини 4 статті 328 КАС України, оскарження з підстав відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України не вбачається за можливе.

Крім того, оскаржуючи процесуальну ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено у відкритті адміністративного провадження та постанову суду апеляційної інстанції, якою вказану ухвалу залишено без змін, для обґрунтування підстав касаційного оскарження необхідно застосовувати абзац другий частини 4 статті 328 КАС України та повинно стосуватись щодо неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіркою змісту обґрунтованої підстави касаційного оскарження процесуальної ухвали та постанови встановлено, що скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західного міжрегіонального головного управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 у справі №300/2315/21 за адміністративним позовом Західного міжрегіонального головного управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвеллі-Україна" про стягнення коштів з рахунків платника податків повернути особі, яка її подала.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ. В. Хохуляк