Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.06.2021 року у справі №240/16856/20

УХВАЛА

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 240/16856/20

адміністративне провадження № К/9901/20232/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М. В., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі №240/16856/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок суддівської винагороди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просила:

визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести перерахунок суддівської винагороди позивачу за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року, обчисливши і нарахувавши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та виплатити недоотриману частину.

стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області недоотриману суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року в сумі 119013,09 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням обмежень, передбачених статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області подало касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі №240/16856/20, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати судові рішення та відмовити в позові.

Предметом спору у цій справі є обчислення розміру суддівської винагороди, з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Пунктом 1 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей Пунктом 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позивач працює суддею, що у значенні Закону України "Про запобігання корупції" (норми якого були чинними на час відкриття провадження у справі судом першої інстанції), передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте які саме норми права потребують такого висновку Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області не зазначило, а лише послалося на відсутність у відповідача права здійснювати нарахування суддівської винагороди поза межами бюджетних асигнувань та на відсутність видатків у бюджеті на здійснення таких виплат.

Водночас, інші аргументи скарги зводяться до оцінки стану фінансування судової системи 2021 році, цитування норм законодавства, яким урегульована процедура визначення видатків на утримання суддів та постанов Кабінету Міністрів України щодо запровадження карантинних заходів на території України, тлумачення висновків Конституційного Суду України, з посиланням на висновки Верховного Суду у справах №820/2462/17,804/3790/17 та 814/1274/17, що не є подібними до спірних правовідносин.

Такі доводи мають суб'єктивний характер і виключають можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Лише посилання заявника на відсутність висновків Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі №240/16856/20.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі №240/16856/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок суддівської винагороди повернути скаржнику.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяМ. В. Білак