Повторне відчуження боржником частки в товаристві на користь пов’язаної особи за обставин, коли аналогічний договір уже був визнаний фраудаторним, також є фраудаторним договором ( справа № 922/2427/25)

Якщо судом уже встановлено фраудаторність аналогічного правочину між тими самими учасниками щодо того самого майна, то повторне відчуження цього майна боржником за подібних обставин також може бути кваліфіковане як фраудаторне. Відсутність арешту на майно на момент укладення нового договору не виключає його фраудаторності, якщо правочин спрямований на унеможливлення звернення стягнення на майно боржника.

Читайте статтю: Доктрина фраудаторності: як Верховний Суд ламає схеми з виведення майна та що треба знати бізнесу

Належним способом захисту інтересів кредитора є як позов про визнання недійсним фраудаторного договору, укладеного між боржником та першим набувачем майна, так і вимога про витребування цього майна від подальшого набувача на користь боржника для подальшого звернення стягнення.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

ТОВ «ФК "Форінт"» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Будівельник», укладеного між учасником_1 та учасником_3, а також про витребування цієї частки від учасника_4 на користь боржника учасника_1.

Читайте статтю:  Фраудаторні правочини: інструменти фінансової маніпуляції

Позов мотивовано тим, що учасник_1 мав невиконані зобов’язання за рішенням суду про стягнення заборгованості, а відчуження частки відбулося на користь пов’язаної особи з метою унеможливлення звернення стягнення на належне боржнику майно.

Рішенням господарського суду позов було частково задоволено. Апеляційний господарський суд скасував це рішення в частині визнання договору недійсним, вважаючи обраний спосіб захисту неналежним.

КГС ВС зазначив, що аналогічний договір між тими самими учасниками щодо цієї ж частки вже був предметом розгляду в іншій справі, у якій Верховний Суд визнав правочин фраудаторним. Суд тоді встановив, що відчуження частки відбулося за наявності невиконаних зобов’язань боржника та під час тривалого виконавчого провадження.

Переглядаючи справу, КГС ВС зазначив, що хоча на момент укладення нового договору арешт на майно боржника був тимчасово скасований приватним виконавцем, це не впливає на оцінку правочину як фраудаторного. Для кваліфікації правочину як фраудаторного визначальним є спрямованість дій боржника на недобросовісне зменшення свого майна та унеможливлення задоволення вимог кредитора.

Читайте статтю:  Фраудаторні правочини або «Впіймай мене, якщо зможеш»

Щодо способу захисту КГС ВС зазначив, що кредитор як заінтересована особа має право самостійно оспорювати фраудаторний правочин, навіть якщо він не був його стороною. Мета такого позову – повернення майна боржнику для подальшого звернення на нього стягнення.

Суд звернув увагу, що вимога про визнання недійсним фраудаторного договору є належним та ефективним способом захисту прав кредитора.

КГС ВС дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу частки як фраудаторного та витребування частки у статутному капіталі ТОВ «Будівельник» від останнього набувача на користь боржника.

Постанова КГС ВС від 7 травня 2026 року у справі № 922/2427/25 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/136346902.