Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.02.2019 року у справі №9901/89/19

УХВАЛА

05 березня 2020 року

Київ

справа №9901/89/19

адміністративне провадження №П/9901/89/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В., Шарапи В. М., Данилевич Н. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.16.02.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, в якому просить:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 10дп-19 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Роменської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_1" від 16 січня 2019 року;

1.2. стягнути з бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (вул. Мельникова, 81-6, м. Київ; код ЄДРПОУ 41356563) на користь ОСОБА_1 ід. код. НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_1 судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім грн. ) гривні 40 копійок.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів є незаконним, оскільки прийнято за відсутності будь-яких об'єктивних підстав, відомостей та доказів, що можуть свідчити про вчинення нею як прокурором дисциплінарного проступку у вигляді невиконання службових обов'язків. Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів неповно та не об'єктивно здійснено оцінку доказів, не дотримано принципу рівності перед законом та безсторонності, проігноровано доводи позивача та не надано можливості спростувати завідомо неправдиві відомості. Позивач також зазначила, що строки притягнення до відповідальності за невчасне направлення до суду обвинувальних актів від 19.09.2017 року та 20.09.2017року пройшли, а тому такі обставини не можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів подала до суду відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів при здійсненні своїх повноважень не вийшла за межі своєї компетенції і при реалізації повноважень дотрималась вимог до діяльності суб'єктів владних повноважень, закріплених у частині 2 статті 2 КАС України. Комісія, приймаючи спірне рішення, діяла в межах наданих дискреційних повноважень, з урахуванням принципу обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), пропорційно, розсудливо.

4. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення.

Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 02.04.2019 року.

Представник позивача - адвокат Л. Солошенко надіслала на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю у інших судових засіданнях, призначених на 02.04.2019 року (а. с. 97-103).

Судове засідання 02.04.2019 року не відбулося у зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Шарапи В. М., який входить до складу колегії суддів у даній справі. Наступне судове засідання призначено на 16.04.2019 року, про що повідомлено сторін повістками про виклик.

5.15.04.2019 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Л. Солошенко, у якому вона просила перенести розгляд справи на інший день, посилаючись на необхідність участі у судовому засіданні Ковпаківського районного суду м. Суми по кримінальному провадженні (а. с. 111-112).

У судове засідання 16.04.2019 року з'явився представник відповідача. Позивач та її представник не з'явились, хоча були повідомлені належним чином. Головуючий суддя оголосив клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів протокольною ухвалою вирішила причини неявки позивача та її представника у судове засідання визнати неповажними, розгляд справи відкласти і призначити на 14.05.2019 року.

6. У судове засідання 14.05.2019 року сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином. Позивач надіслала на адресу суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із поганим самопочуттям, зазначивши, що документ, який підтверджує її незадовільний стан здоров'я, буде наданий на наступне судове засідання. (а. с. 130)

Порадившись на місці, колегія суддів вирішила визнати неповажними причини неявки позивача в судове засідання.

Відповідач також надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю забезпечення кворуму на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та надав копію затвердженого порядку денного засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (а. с. 130а-131). Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила визнати поважною причини неявки відповідача в судове засідання; відкласти розгляд справи на 18.07.2019 року.

7. У судове засідання, призначене на 18.07.2019 року позивач не з'явилась, хоча була повідомлена належним чином. 17.07.2019 року надіслала на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із поганим самопочуттям.

Вказала, що документ, який підтверджує її незадовільний стан здоров'я, буде наданий на наступне судове засідання. При цьому, до клопотання додала копії лікарняних листків, що підтверджують перебування її на лікарняному під час проведення судового засідання 14.05.2019 року. (а. с. 112-115)

Колегія суддів, з'ясувавши думку представника відповідача, порадившись на місці, ухвалила визнати причини неявки позивача у судове засідання неповажними; відкласти розгляд справи на 12.08.2019 року.

8. Судове засідання, призначене на 12.08.2019 року, не відбулося у зв'язку із відсутністю повного складу колегії суддів, про що було повідомлено сторін за допомогою телефонограм.

9. Наступне судове засідання призначене на 07.10.2019 року, про що сторін було повідомлено повістками про виклик.

У судове засідання 07.10.2019 року сторони не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

07.10.2019 року на адресу суду надійшло клопотання позивача від 05.07.2019 року про відкладення розгляду справи, зміст якого аналогічний тим, що раніше надсилались позивачем. При цьому, посилаючись на незадовільний стан здоров'я, який не дозволяє їй прибути на судове засідання, позивач не надала жодного підтверджуючого документу, пославшись, що такий буде надано на наступне судове засідання.

Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив.

У зв'язку із наведеним, Суд, керуючись частиною 3 статті 194, пунктом 1 частини 3, частиною 9 статті 205 КАС України вирішив перейти у письмове провадження для вирішення питання про зупинення провадження у справі П/9901/89/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення зупинити до встановлення правонаступника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

10. Ухвалою від 28 січня 2020 року Верховний Суд поновив провадження у справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 24 лютого 2020 року о 14:00 год.

11. У судове засідання 24 лютого 2020 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, в якому вона, посилаючись на погане самопочуття, повідомила, що не зможе прибути на судове засідання 24 лютого 2020 року. Позивач не надала жодного підтверджуючого документу, вказавши, що такий буде надано на наступне судове засідання.

Зважаючи на те, що позивач уже вп'яте не з'являється у судове засідання та не надає належних доказів неможливості такого прибуття, колегія суддів Верховного Суду, порадившись на місці, ухвалила продовжувати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

18 лютого 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов лист від Офісу Генерального Прокурора України за підписом секретаря Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку ОСОБА_2, в якому остання зазначила, що правонаступником Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів є Кадрова комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Просила врахувати дану інформацію при розгляді цієї справи.

Разом з тим, у зв'язку із неявкою позивача у судові засідання, Верховний Суд, в силу вимог статті 48 КАС України, позбавлений можливості здійснити заміну відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на її правонаступника.

12. Постійні неявки належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи позивача та його представника суд розцінює як втрату інтересу до розгляду цієї справи.

Крім того, позивач, кожен раз направляючи аналогічні за змістом клопотання про відкладення розгляду справи, не надаючи при цьому будь-яких документів на підтвердження поважності причин неприбуття у судове засідання, по-суті зловживала своїми процесуальними правами.

За вказаних обставин, ґрунтуючись на засадах верховенства права, колегія суддів дійшла висновку про залишення адміністративного позову без розгляду, з огляду на наступне.

13. Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1 , 2 статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 2 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина 1 статті 5 КАС України).

У розумінні КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до положень КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина 1 статті 42, частина 1 статті 46 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Нормами частини 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

14. Як вбачається з матеріалів справи, позивач та її представник жодного разу не з'явились у судові засідання (зокрема, на засідання, призначені на 16.04.2019 року, 14.05.2019 року, 18.07.2019 року, 07.10.2019 року, 24.02.2020 року).

15. До суду від позивача та її представника не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, а тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що неявка позивача/його представника перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

16. Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

17. Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

18. Пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

19. З огляду на п'яте неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин та неподання нею заяви про розгляд справи за її відсутності, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що даний адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

20. Керуючись статтями 205, 240, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів як правонаступника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.

2. Ухвала Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

3. Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Головуючий суддя Стрелець Т. Г.

Судді Бевзенко В. М.

Білоус О. В.

Шарапа В. М.

Данилевич Н. А.