УХВАЛА

08 серпня 2019 року

Київ

справа №815/1594/17

провадження №К/9901/30202/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси про визнання протиправним і скасування наказу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Суворовського районного суду м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року (суддя Єфіменко К. С. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року (судді Вербицька Н. В., Джабурія О. В., Крусян А. В. ),

встановив:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Суворовського районного суду м. Одеси про визнання незаконним та скасування наказу Суворовського районного суду м. Одеси №124-о/с-ап від 03 листопада 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що для притягнення до дисциплінарної відповідальності не було правових і фактичних підстав. Зокрема зазначив, що його відсутність на робочому місця була зумовлена необхідністю виконати доручення судді щодо вручення копії документів, однак при прийнятті спірного рішення його пояснень безпідставно не взяли до уваги.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач працює на посаді помічника судді Суворівського районного суду м. Одеси з 26 жовтня 2006 року.

Відповідно до наказу Керівника апарату Суворівського районного суду м. Одеси №1102-о/с-ап від 12 вересня 2016 року на ОСОБА_1 тимчасово поклали виконання обов'язків помічника судді Середи І. В. на час виконання нею повноважень судді Суворовського районного суду м. Одеси.

26 жовтня 2016 року консультант суду ОСОБА_2, заступник керівника апарату суду ОСОБА_7, та діловод ОСОБА_5. склали акт про відсутність помічника судді ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин 26 жовтня 2016 року з 12:45 год. до 13:00 год. та з 13:45 год. до 15:00 год.

Після ознайомлення з актом від 26 жовтня 2016 року позивач подав на ім'я керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси пояснювальну записку, у якій зазначив, що його відсутність на робочому місці зумовлена його відрядженням до Суворовського районного відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області за дорученням судді Середи І. В. для вручення процесуальних документів: копії скарги, ухвали про відкриття провадження та судової повістки, позаяк надіслання цих документів поштою органам ДВС було б неможливим через стислий строк розгляду скарги, встановлений ЦПК України.

Наказом № 124-о/с-ап від 03 листопада 2016 року помічника судді ОСОБА_1 притягнули до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП). Зазначений наказ позивач оскаржив до суду в порядку адміністративного судочинства.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 25 травня 2017 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував наказ Керівника апарату Суворівського районного суду м. Одеси №124-о/с-ап від 03 листопада 2016 року про притягнення помічника судді ОСОБА_1, відповідно до статті 147 КЗпП, до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 серпня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх рішень виходили з того, що суддя Середа І. В. не вносила подання щодо притягнення свого помічника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, тому у керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси не було правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Також суди попередніх інстанцій зауважили, що відповідач, твердячи про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 26 жовтня 2016 року з 12:45 год. до 13:00 год. та з 13:45 год. до 15:00 год. без поважних причин, не з'ясував усіх обставин цієї ситуації, зокрема залишив поза увагою пояснення позивача про виконання ним доручення судді Середи І. В. щодо вручення документів учаснику справи. У цьому зв'язку суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що сам факт відсутності працівника певний час на робочому місці без урахування поважності причин такої відсутності ще не становить склад дисциплінарного порушення.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження в цій справі з мотивів, що цей спір не є публічно-правовим, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на пункт 15 частини 1 статті 3, пункт 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у попередній редакції; далі - КАС) зазначив, що визначене процесуальним законом поняття публічної служби значно ширше за поняття державної служби, а тому спори щодо проходження служби помічників суддів, чия професійна діяльність є публічної службою, також належить до компетенції адміністративних судів.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі з підстави, що цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України (пункт 1 частини 1 статті 157 КАС (у попередній редакції).

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ~law16~).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС (у редакції, викладеній відповідно до ~law17~) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 327 КАС судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

Ухвалою від 01 березня 2018 року суддя-доповідач Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду прийняв зазначену касаційну скаргу до провадження.

За правилами частини 6 статті 346 КАС (у чинній редакції) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 , 3 статті 347 КАС (у чинній редакції) питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

Оскільки Суворовський районний суд м. Одеси оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, цю справу, з огляду на наведені вимоги процесуального закону, потрібно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Справу № 815/1594/17 за позовом ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси про визнання протиправним та скасування наказу за касаційною скаргою Суворовського районного суду м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року - передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич