УХВАЛА

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 540/2316/19

адміністративне провадження № К/9901/23714/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О. Р. (далі - Суд),

перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року в справі №540/2316/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, - про стягнення середнього заробітку та різницю середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення після підвищення оплати праці,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮ України), за участю третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, у якому просив:

- стягнути середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період із 12 червня 2019 року по день прийняття рішення суду у цій справі з розрахунку 423,99 грн за кожен робочий день з вирахуванням обов'язкових до сплати податків та зборів;

- стягнути невиплачену різницю у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення: за період із 12 червня 2019 року по момент прийняття рішення суду у 2019 році із розрахунку 258,63 грн за кожний робочий день з вирахуванням обов'язкових до сплати податків та зборів.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року, позов задоволено:

- стягнуто з МЮ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період із 12 червня 2019 року по 03 січня 2020 року в сумі 60206,58 грн з вирахуванням з указаної суми належних до сплати податків і зборів;

- стягнуто з МЮ України на користь ОСОБА_1 невиплачену різницю у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період із 12 червня 2019 року по 03 січня 2020 року в сумі 36484,06 грн з вирахуванням з указаної суми належних до сплати податків і зборів.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року касаційну скаргу МЮ України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року в справі №540/2316/19 повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року касаційну скаргу МЮ України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року в справі №540/2316/19 повернуто особі, яка її подала.

23 червня 2021 року до Суду втретє надіслано касаційну скаргу МЮ України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року в справі №540/2316/19.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року (справа №752/25588/17); від 10 жовтня 2019 року (справа №522/13736/15); від 21 квітня 2021 року (справа №461/1303/19); від 30 січня 2019 року (справа №910/4518/16).

Суд відхиляє доводи скаржника, оскільки правовідносини у справах, на які він посилається, не є подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Також скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року (справа №1540/7742/18), яка відсутня у Єдиному реєстрі судових рішень.

Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України.

За таких обставин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року в справі №540/2316/19 повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.

Суддя: О. Р. Радишевська