Історія справи
Ухвала КАС ВП від 07.04.2020 року у справі №440/217/19

УХВАЛА06 квітня 2020 рокуКиївсправа №440/217/19адміністративне провадження №К/9901/7856/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Усенко Є. А.,суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС) на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,
УСТАНОВИЛ:Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 №Ф-2404-53.Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2700,00 грн.17.03.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення.Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина
3 статті
2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною
1 статті
13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Відповідно до частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України.Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.Верховний Суд вже зробив висновок щодо застосування норм статті
134, частини
9 статті
139 Кодексу адміністративного судочинства України, статті
30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, такий висновок зроблено в постановах від 21.03.2018 (справа №815/4300/17), від11.04.2018 (справа №814/698/16).Застосування цих норм судом апеляційної інстанції в додатковій постанові від
12.02.2020 відповідає правовій позиції Верховного Суду.Посилання відповідача у касаційній скарзі на невідповідність оскаржуваної постанови висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 та від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, відхиляються як недоречні, з огляду на те, що в цих постановах Верховний Суд не відступив від свого висновку щодо застосування зазначених вище правових норм. Інший результат вирішення питання щодо розподілу між сторонами в цих справах судових витрат, ніж у справі №440/217/19, обумовлений обсягом та видом доказів у справі та їх оцінкою судом.Відповідно до пункту
6 частини
1 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту
6 частини
1 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).Керуючись статтями
248, пунктом
6 частини
1 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний СудУХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020.Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................Є. А. УсенкоМ. М. Гімон
М. Б. Гусак,Судді Верховного Суду