Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.07.2020 року у справі №160/9919/19

ф

УХВАЛА

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 160/9919/19

адміністративне провадження № К/9901/17604/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Шипуліної Т. М., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року у справі №160/9919/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 10 вересня 2019 року №000731407 про застосування фінансових санкцій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області 16 липня 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження встановленого пунктом 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 червня 2020 року №720-IX, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі визначеному законом, та встановлено заявнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, протягом якого особа має право надати суду надати документ про доплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху податковим органом 25 серпня 2020 року надано документ про сплату судового збору в порядку і розмірі визначеному законом.

Таким чином, недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто скаржником в повній мірі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №160/9919/19 є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 10 вересня 2019 року №000731407 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000,00грн. за зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ліцензія на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями позивачу не видавалася, факт продажу алкогольних напоїв та факт зберігання з метою подальшої реалізації товару посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки від 16 серпня 2019 року №746/09/18/РРО/ НОМЕР_1 встановлено не було.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №160/9919/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року у справі №160/9919/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Т. М. Шипуліна Р. Ф. Ханова