Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.02.2019 року у справі №556/612/18

УХВАЛА

06 лютого 2019 року

Київ

справа №556/612/18

адміністративне провадження №К/9901/3562/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів - Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018

у справі № 556/612/18

за позовом ОСОБА_2

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 08.06.2018 відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 24.09.2018 у справі № 556/612/18 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 рішення суду першої інстанції скасовано, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо невжиття заходів по примусовому виконанню виконавчого листа №6-А-4/08, виданого 23.01.2012 Володимирецьким районним судом. Зобов'язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області вжити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо примусового виконання виконавчого листа №6-А-4/08, виданого 23.01.2012 Володимирецьким районним судом "Про зобов'язання Володимирецьку селищну раду Рівненської області придбати та надати у користування ОСОБА_2 квартиру, яка має відповідати вимогам ст.ст. 48, 50 Житлового кодексу України неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії".

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 3 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в даній справі спір виник у відносинах з приводу бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій, прийнятих на підставі статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 556/612/18 відмовити.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

В.М. Шарапа