Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.04.2020 року у справі №640/7225/19

УХВАЛА

10 березня 2020 року

Київ

справа №640/7225/19

адміністративне провадження №К/9901/4485/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 640/7225/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універс У" до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Універс У" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, а саме: скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 988868/42234004 від 14 листопада 2018 року (податкова накладна № 19 від 03 жовтня 2018 року), № 988869/42234004 від 14 листопада 2018 року (податкова накладна № 20 від 03 жовтня 2018 року), № 988867/42234004 від 14 листопада 2018 року (податкова накладна № 21 від 03 жовтня 2018 року), № 1032382/42234004 від 21 грудня 2018 року (податкова накладна № 23 від 16 жовтня 2018 року), № 1032380/42234004 від 21 грудня 2018 року (податкова накладна № 24 від 16 жовтня 2018 року), № 1032381/42234004 від 21 грудня 2018 року (податкова накладна № 25 від 16 жовтня 2018 року), № 988866/42234004 від 14 листопада 2018 року (податкова накладна № 26 від 22 жовтня 2018 року), № 1032378/42234004 від 21 грудня 2018 року (податкова накладна 29 від 23 жовтня 2018 року), № 1032379/42234004 від 21 грудня 2018 року (податкова накладна № 30 від 31 жовтня 2018 року; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати вищевказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2019 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 640/7225/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Універс У" задоволено повністю.

Суд першої інстанції при розгляді справи прийшов до висновку, що у зв'язку з невизначеністю податковим органом, згідно якої саме підстави було віднесено позивача до критерію ризиковості, а також з урахуванням не доведеності органом владних повноважень правомірності відмови у реєстрації вищенаведених податкових накладних у суду наявні усі передбачені законодавством підстави для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції

Окрім того, Верховний Суд зазначає про вже наявні правові позиції з розгляду аналогічних питань.

Так, в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, зазначено, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14 лютого 2020 року Головне управління ДФС у м. Києві (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті) звернулось до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 640/7225/19.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України до справ незначної складності також відносяться інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 640/7225/19 є визнання протиправними та скасування вищенаведених рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов'язання зареєструвати вищевказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, Верховний Суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції правильно віднесено справу до справ незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже законодавець визначає випадки за наявності яких можливо переглянути справу в касаційній інстанції незначної складності.

Касаційна скарга не містить вимог щодо необхідності застосування підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 640/7225/19.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ. А. Васильєва підписС. С. Пасічник підписВ. П. Юрченко