Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.08.2019 року у справі №1840/3737/18

УХВАЛА

02 серпня 2019 року

Київ

справа №1840/3737/18

адміністративне провадження №К/9901/20136/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М. В. ., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 9 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі №1840/3737/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної Фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання дій, бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,

УСТАНОВИЛ:

17 липня 2019 року зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 18 липня 2019 року залишив касаційну скаргу без руху з підстав невідповідності скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Копію зазначеної ухвали заявник отримав 25 липня 2019 року.

На виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Головне управління ДФС у Сумській області подало клопотання про звільнення від сплати судового збору та продовження строку виконання ухвали від 18 липня 2019 року, у зв'язку з відсутністю коштів у Державному бюджеті для вчасної сплати судового збору.

За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому відповідно до частин 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру.

Також слід зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру є прерогативою суду, який вирішує питання про відкриття провадження у справі (прийняття заяви, скарги, тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Одночасно касатор ставить питання про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги.

За правилами частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Заява скаржника про продовження процесуального строку обґрунтована відсутністю у кошторисі відповідача коштів для сплати судового збору, що не може бути підставою для задоволення клопотання та продовження процесуального строку виконання ухвали Верховного Суду від 18 липня 2019 року про усунення недоліків.

Інших заяв чи клопотань касатор не подав.

За змістом частини 6 статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином, станом на 2 серпня 2019 року заявник не усунув недоліки касаційної скарги, що стали підставною для залишення її без руху.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 121, 133, 169, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про звільнення від сплати судового збору.

Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про продовження процесуального строку.

Касаційну скаргу скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 9 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі №1840/3737/18 повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає..............

М. В. Білак,

Суддя Верховного Суду