Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №806/1304/17

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

01.02.2018 Київ К/9901/5295/17 806/1304/17 Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гриців М.І. під час розгляду касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - Управління) на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Суд апеляційної інстанції відмовив Управлінню в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу повернув Управлінню.

Управління не погодилося із цим рішеннями і 22 грудня 2017 року подало касаційну скаргу про його скасування.

Суддя-доповідач Гриців М.І. ухвалою від 9 січня 2018 року касаційну скаргу Управління залишив без руху і надав строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

29 січня 2018 року на виконання цієї ухвали від скаржника надійшло клопотання, в якому він просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, посилаючись на відсутність коштів на його сплату.

Вважаю, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674"Про судовий збір".

Відповідно до Законом України від 08 липня 2011 року № 3674"Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ця норма кореспондує з положенням статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"; далі - КАС), відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається з наведених норм, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (належні стороні майнові права та обов'язки)

Тобто, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заявника. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджуються скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.

Таким чином, доказ наданий скаржником, як свідчення скрутного матеріального становища, не може бути врахований з огляду на те, що текст листа не містить жодної інформації стосовно блокування рахунків Управління, а лише вимогу визначити код програмної класифікації видатків, з якого буде проведено безспірне списання коштів.

Враховуючи те, що відповідач доказів неможливості сплатити судового збору суду не надав, підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги немає.

Згідно з вимогами частини 2 статті 332 КАС, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС, застосовуються правила частини 2 статті 332 КАС.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно з частиною 8 цієї статті повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Зі сказаного випливає, що у строк, встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху, Управління не виконало її вимоги і не усунуло недоліки касаційної скарги.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Гриців