Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.09.2019 року у справі №826/15773/17

УХВАЛА

30 серпня 2019 року

м. Київ

справа №826/15773/17

адміністративне провадження №К/9901/23869/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Олендера І. Я., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2018 адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.09.2017 №0006774204.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі частини 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апеляційна скарга подана суб'єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення суду першої інстанції, яке оскаржується.

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу на розгляд по суті до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що вперше подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
16.02.2018 у межах встановленого законом строку. Зазначає, що унеможливила реалізацію права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ситуація з обмеженим фінансуванням судового збору.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення.

За правилами частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач 07.03.2018 отримав копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2018. Ця обставина скаржником не заперечується. Відтак, оскільки апеляційна скарга подана Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві після спливу строку, з яким норма частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує втрату суб'єктом владних повноважень права на звернення з апеляційною скаргою (крім випадку подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки), у відкритті апеляційного провадження судом апеляційної інстанції відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. Я. Олендер

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду