Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.03.2020 року у справі №620/795/19

УХВАЛА

03 березня 2020 року

Київ

справа №620/795/19

адміністративне провадження №К/9901/5392/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В. М.,

суддів - Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

перевіривши касаційну скаргу військової частини А 2984 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №620/795/19 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2984 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини А 2984, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 24.01.2019 та грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 роки;

- зобов'язати військову частину А2984 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 24.01.2019 та грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 24.01.2019.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
14.02.2020 адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність військової частини А 2984 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з
01.01.2016 по 28.02.2018;

- зобов'язано військову частину А 2984 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

- визнано протиправною бездіяльність військової частини А 2984 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 24.01.2019.

- зобов'язано військову частину А 2984 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 24.01.2019.

У задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовлено.

У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вважає, що рішення суду першої інстанції не може вважатись законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню у зв'язку з наявністю підстав, передбачених ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому на думку відповідача порушення норм матеріального та процесуального права є достатніми підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявник на такі не посилається.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги позивач проходив військову службу у військовій частині А 2984.

Отже, він не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні ~law18~, а відтак ця справа належить до справ незначної складності.

Чернігівський окружний адміністративний суд відніс зазначену справу до категорії справ незначної складності та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою військової частини А 2984 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №620/795/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова