ф

УХВАЛА

25 січня 2019 року

Київ

справа №815/1690/18

касаційне провадження №К/9901/2053/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі №815/1690/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн" у квітні 2018 року звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, у якому просило скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.02.2018 № 595825/41501853 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.12.2017 № 32, оформленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн" на суму 600000грн. (з ПДВ); зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 13.12.2017 №32, оформлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн" на суму 600000грн. (з ПДВ) в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку - Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн", а саме - 13.12.2017.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2018, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018, адміністративний позов задоволено.

Державна фіскальна служба України 11.01.2019 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №815/1690/18 є вимоги про скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.02.2018 № 595825/41501853 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.12.2017 №32, оформленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн" на суму 600000грн. (з ПДВ); зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну від 13.12.2017 №32, оформлену товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн" на суму 600000грн. (з ПДВ) в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку - Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн", а саме - 13.12.2017.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідачем було зупинено реєстрацію податкової накладної, оскільки така, на думку податкового органу, не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій на реєстрацію податковій накладній, документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про необґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.12.2017 № 32.

Скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій.

Дана справа, призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 у справі щодо скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, необґрунтованою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній фіскальній службі України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі №815/1690/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк