Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.08.2021 року у справі №580/4374/20

УХВАЛА

30 липня 2021 року

м. Київ

справа № 580/4374/20

адміністративне провадження № К/9901/27352/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі №580/4374/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про повернення надміру сплаченого судового збору в сумі 840,80грн, оскільки, як вважає позивач, ним фактично заявлено одну позовну вимогу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору відмовлено.

Не погодившись з означеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 апеляційна скарга позивача була залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору). Цією ж ухвалою позивачу визначено строк для усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання цієї даної ухвали, шляхом надання суду доказів (оригіналу документа) на підтвердження сплати апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

При розрахунку суми судового збору суд виходив з наступного.

Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 становить 2270,00 грн.

Таким чином, сума судового збору за подання даної апеляційної скарги складає 2270,00 грн.

До Шостого апеляційного адміністративного суду 14.06.2021 надійшло клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано незадовільним матеріальним станом останнього, що підтверджується довідкою про доходи за період грудня 2020 по травень 2021 року від 10.06.2021 вих. №108, видану ОСОБА_1.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.06.2021 відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, а подану нею апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 повернув скаржнику з причин неусуненням недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для залишення такої без руху.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі №580/4374/20 про повернення апеляційної скарги заявнику, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилається на те, що Шостий апеляційний адміністративний суд, повертаючи апеляційну скаргу заявнику порушив норми процесуального права, зокрема норми, якими закріплено принцип на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. На переконання позивача, оскаржуване судове рішення є неправомірним та таким, що позбавляє особу можливості скористатися своїм законним правом на відстоювання власних інтересів, а сума судового збору за подання апеляційної скарги неспірною, оскільки складає половину заробітної плати заявника.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, або подана після закінчення строків, встановлених пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (частини 2, 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частин 1 , 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частин 1 , 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виканням вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання платіжного документа, позивачем на адресу суду було скеровано клопотання, в якому посилаючись на незадовільний матеріальний стан, про що, як вказує апелянт, свідчить довідка про доходи за період грудня 2020 по травень 2021 року від 10.06.2021 вих. №108, видана ОСОБА_1, остання просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому документа про сплату (доплату) судового збору у визначеному розмірі позивач суду не надає.

У відповідності до положень статті 129 Конституції України та статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначено вище, у відповідності до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.

Частина 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Виходячи з аналізу наведених норм, судом апеляційної інстанції встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони фізичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Разом з тим, як обґрунтовано зауважив суд, особа, яка заявляє таке клопотання, згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, на переконання суду, з огляду на викладені положення закону, звільнення від сплати судового збору є правом, а не безумовним обов'язком суду.

Суд наділений також повноваженням зменшити судовий збір або відстрочити його оплату з урахуванням майнового стану сторони.

В той же час, судом, з поданого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору встановлено, що останнє обґрунтовано відсутністю у позивача коштів на сплату судового збору, що зумовлено низьким рівнем оплати праці.

Втім, як звернув увагу суд, належних та допустимих доказів скрутного матеріального становища позивачем надано не було, а з долученої до клопотання довідки про розмір заробітної плати вбачається, що апелянт отримує заробітну плату не нижче мінімальної.

Крім того, позивачем не було надано суду доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік (тобто 2020 рік).

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для її повернення заявнику.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дотримався норм статті 169, пункту 1 частини 5 статті 296, частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації заявником права на апеляційне оскарження судового рішення також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі №580/4374/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова