Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.06.2019 року у справі №826/3248/18

УХВАЛА

30 травня 2019 року

м. Київ

справа №826/3248/18

адміністративне провадження №К/9901/14678/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОМА" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 17.07.2018 адміністративний позов задовольнив.

Відповідач судове рішення першої інстанції оскаржив до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги, яку суд апеляційної інстанції залишив без руху (ухвала від 29.11.2018) як таку, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження - рішення суду першої інстанції відповідач отримав
23.07.2018, а апеляційну скаргу подав 27.11.2018), а підстави, вказані ним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків. У подальшому апеляційний адміністративний ухвалою від 16.01.2019 (оприлюднена 18.01.2019) відмовив у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення. При цьому суд встановив, що ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху від 29.11.2018 скаржник отримав 04.12.2018.

Державна фіскальна служба України 20.05.2019 (згідно з відбитком календарного штемпеля) подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
18.01.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення.

За змістом касаційної скарги відповідач оскаржує ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднена 18.01.2019.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на незадовільний стан фінансування витрат органів ДФС, що позбавляло можливості здійснення будь-яких платежів, зокрема щодо сплати судового збору, та зазначає, що мав право на повторне звернення із скаргою у разі її повернення, яке було реалізовано шляхом подання апеляційної скарги повторно 27.11.2018.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідач у межах встановленого судом строку не усунув недоліки апеляційної скарги, не надав заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду