Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.09.2019 року у справі №140/521/19

УХВАЛА

30 серпня 2019 року

Київ

справа №140/521/19

адміністративне провадження №К/9901/23925/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Загороднюка А. Г., Кашпур О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 в справі №140/521/19 за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,

УСТАНОВИЛ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати накази від
14.01.2019 №18-ос, від 15.01.2019 №21-ос; поновити його на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії гранатометника 4 відділення інспекторів прикордонної служби "Доманове" ІІІ категорії (тип Б) з 16 січня 2019 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із указаним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 в справі №140/521/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 в справі № 140/521/19 - без змін.

22 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України з 14.05.2003 та на час звільнення зі служби перебував на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії гранатометника 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Доманове" III категорії (тип Б) (з місцем дислокації н. п. Млинове), яка не відноситься до посад, що, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Суд також звертає увагу, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Суд також ураховує позицію висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 в справі №140/521/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: А. Г. Загороднюк

О. В. Кашпур