ЦИТАТА МЕСЯЦА: Высший антикоррупционный суд Украины вынес первый приговор бывшей судье Надежде Посунсе

Высший антикоррупционный суд Украины признал виновной бывшую судью Надежду Посунсю в деклалировании недостоверной информации и оштрафовал ее, пишет ГОРДОН

Высший антикоррупционный суд Украины 30 октября вынес первый приговор. Об этом сообщила пресс-служба суда.

Суд признал виновной бывшую судью апелляционного суда Днепропетровской области в совершении преступления, предусмотренного ст. 366-1 (декларирование недостоверной информации) Уголовного кодекса Украины.

Экс-судье назначен штраф в размере 2 тыс. необлагаемых минимумов доходов граждан (51 тыс. грн). Также она в течение года не сможет занимать определенные должности, кроме выборных.

Приговор может быть обжалован в Апелляционной палате Высшего антикоррупционного суда в течение 30 дней.

Пресс-служба Специализированной антикоррупционной прокуратуры в Facebook сообщила, что речь идет о судье Надежде Посунсе.

Как указано в судебных материалах, опубликованных в Едином реестре судебных решений, экс-судья не подала электронную декларацию за 2015 год. Посунся заявляла, что принятые законы Украины "Об электронной цифровой подписи" и "О защите персональных данных" "предоставляют возможность третьим лицам изымать, обезличивать, использовать персональные данные человека, что привело к подделкам, кражам и торговле этими данными".

Высший антикоррупционный суд приступил к работе 5 сентября.

Згадайте новину: Що змінилося в юрисдикції ВАКС, - коментує Олена Танасевич, голова Вищого антикорупційного суду

Провадження №1-кс/760/12437/17

Справа №760/16804/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., розглянувши клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Прокопенка Б.О., погодженого з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Касьяном А.О., про тимчасовий доступ до документів, на підставі матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000055 від 20.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання про тимчасовий доступ до документів, яке обґрунтовується тим, що Детективом Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000055 від 20.01.2017, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відсутня декларація судді апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 за 2015 рік.

Про вказаний факт апеляційним судом Дніпропетровської області було повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції листом від 01.11.2016 № 04.4-17/110/2016.

Висновком № 31/50-53 головний спеціаліст департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 встановила факт неподання декларації суддею апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 за 2015 рік.

На виконання вимог ч. 3 ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» Національним агентством з питань запобігання корупції 23.11.2016 було направлено письмове повідомлення ОСОБА_4 за місцем її реєстрації про встановлення факту неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме - щорічної декларації за 2015 рік. Вказаний лист, після спливу строків зберігання, повернувся до Національного агентства. Протягом 10 днів з моменту повернення вказаного повідомлення декларація ОСОБА_4 подана не була.

Після спливу законодавчо встановленого строку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік ОСОБА_4 Національне агентство 16.01.2017 листами № 53-09/575/17 та № 53-09/573/17 письмово повідомило про факт неподання декларації керівника апеляційного суду Дніпропетровської області та Національне антикорупційне бюро України відповідно.

Також, Національним агентством було встановлено, що користувач ОСОБА_4 не проходила етап реєстрації в інформаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Факт відсутності декларації ОСОБА_4, а також ОСОБА_4 (попереднє прізвище відповідно до свідоцтва про зміну імені від 20.01.2016 НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (попереднє прізвище відповідно до свідоцтва про зміну імені від 13.04.2012 НОМЕР_2) за 2015 рік у Єдиному держаному реєстрі декларацій підтверджується також протоколом огляду від 25.01.2017, відповідно до якого був оглянутий сайт Національного агентства з питань запобігання корупції.

Водночас, до Національного агентства з питань запобігання корупції надходили письмові пояснення ОСОБА_4 про причини неподання нею декларації до Єдиного державного реєстру декларацій.

Листом від 28.10.2016 ОСОБА_4 повідомила про те, що прийняті Закони України «Про електронний цифровий підпис» та «;Про захист персональних даних» надають можливість вилучати, знеособлювати, використовувати «третім особам» персональних даних людини, що призвело до підробок, крадіжок та торгівлі цими даними.

25.07.2016 актом № 1 у апеляційному суді Дніпропетровської області зафіксовано відмову судді ОСОБА_4 надати копію паспорта та ідентифікаційного коду для формування пакету документів на отримання цифрового підпису в органах ДФС.

У ході допиту у якості свідка ОСОБА_4 повідомив, що не бажає отримувати електронний цифровий підпис для подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, адже не надає згоду на обробку його персональних даних.

У своїх пояснення ОСОБА_4 зазначила, що з питань обробки персональних даних неодноразово зверталася до Уповноваженого Верховної ради з прав людини та Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» для забезпечення діяльності Уповноваженого утворюється секретаріат, який є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печатку встановленого зразка.

Таким чином, звернення ОСОБА_4, які направлялися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також відповіді на них, знаходяться у володінні Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Виникла необхідність у тимчасовому доступу до зазначених документів, адже вони містять охоронювану законом таємницю.

Інформація, що міститься в матеріалах Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини сама по собі та в сукупності з іншими речами та документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, без отримання яких неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження.

Крім того відомості, що містяться у вказаних речах і документах можливо будуть використані як докази, при чому іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів неможливо.

Одночасно, з метою недопущення втрати важливих документів, недопущення перешкоджання встановлення істини по провадженню та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, оскільки втрата вказаних документів може призвести до тяганини під час досудового розслідування, втрати важливих доказів підтвердження вини винних осіб, виникла необхідність у розгляді даного клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться документи, які планується вилучити - представника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

На підставі викладеного детектив просив клопотання задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 КПК України після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 163 КПК України, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Вважаю за можливе розглянути клопотання без виклику представника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у володінні якого знаходяться речі і документи, до яких просить надати доступ та вилучити їх детектив.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, прихожу до висновку про необхідність задоволення даного клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 5, 6 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно з ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно ч. 7 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Встановлено, що 20.01.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000055, внесено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

Враховуючи викладене, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, прихожу до висновку про необхідність задоволення клопотання детектива про тимчасовий доступ до речей і документів, оскільки вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація має суттєве значення для можливості встановлення дійсних обставин справи.

Виходячи із вищезазначеного та керуючись ст. ст. 159, 160, 162-164 КПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати детективу Національного антикорупційного бюро України Прокопенку Богдану Олександровичу тимчасового доступу до речей і документів з можливістю вилучення належним чином завірених копій речей та документів, а саме - звернень, що надходили від ОСОБА_4 на адресу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також відповіді на ці звернення, які знаходяться у володінні Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Строк дії ухвали - один місяць з дня її постановлення.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Оксюта Т. Г.