Справа "Созонов та інші проти України": У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (заяви № 29446/12 та 11 інших, від 08.11.2018 р.)

21.12.2020 | Автор: Дементьєв Олександр Сергійович
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Фабула судового акту: 12 заявників у різні дати (в період з 2012 по 2013 рік) подали свої скарги до ЄСПЛ. У своїх скаргах заявники зазначили, що їм не було повідомлено про апеляційні скарги, подані відповідачами у їхніх справах. З огляду на схожість обставин, ЄСПЛ вирішив розглянути ці скарги спільно. У своєму рішенні Суд зазначив, що в усіх 12 справах національні суди не здійснили спроб дізнатись, чи були апеляційні скарги, подані у справах заявників, вручені їм особисто або чи були заявники повідомлені про ці скарги будь-яким іншим чином. За таких обставин Суд вирішив, що національні суди позбавили заявників можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг, та констатував щодо кожної з 12 заяв порушення принципу рівності сторін, закріпленого у статті 6 Конвенції.

Суть справи: Суд, передусім, нагадав свою попередню прецедентну практику, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Може тому на національні суди покладено обов’язок з’ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Розглянувши всі надані матеріали, Суд вирішив, що національні суди, розглянувши подані у справах заявників апеляційні скарги та не здійснивши спроб дізнатись, чи були вони вручені заявникам або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов’язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін. Отже, ці скарги були визнані прийнятними та свідчили про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

За цих підстав, Суд постановив сплатити кожному заявнику по 500, в якості відшкодування моральної шкоди.

Аналізуйте наступні судові акти: «Алексєєв проти України» (заява №15517/19, від 04.06.2020 р.)

«Осіпов проти України» (заява № 795/09, від 08.10.2020 р.)

«Віктор Назаренко проти України» (заява № 18656/13, від 03.10.2017 р.)

«Печенізький та інші проти України» (заяви № 63510/11 та 18 інших, від 08.11.2018 р.)

«Мінак та інші проти України»: (заяви 19086/12 та 13 інших, від 07.02.2019 р.)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «СОЗОНОВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE
OF SOZONOV AND OTHERS v. UKRAINE)

(Заява № 29446/12 та 11 інших заяв –

див. перелік у додатку)

РІШЕННЯ

СТРАСБУРГ

08 листопада 2018 року

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Созонов та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Йонко Грозєв (Yonko Grozev), Голова,
Габріеле Куцско-Штадльмайер (Gabriele Kucsko-Stadlmayer),
Лятіф Гусейнов (Lәtif Hüseynov), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 11 жовтня 2018 року,

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у таблиці в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.

4. Заявники скаржилися на позбавлення їх можливості надати свої зауваження на апеляційні скарги, подані відповідачами у їхніх справах.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися на порушення принципу рівності сторін у зв’язку з неврученням їм національними судами апеляційних скарг або неповідомленням їх будь-яким іншим чином про апеляційні скарги, подані у їхніх справах. Вони посилались на пункт 1 статті 6 Конвенції, яка передбачає:

Пункт 1 статті 6

«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру…»

7. Суд нагадує, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (див. рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» (Dilipak and Karakaya v. Turkey),
заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див., рішення у справах «Авотіньш проти Латвії» [ВП] (Avotiņš v. Latvia) [GC], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016 та «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands),
від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria),
заява № 30428/96, пункти 17 та 18, від 06 лютого 2001 року).

8. Може тому на національні суди покладено обов’язок з’ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (див. рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії» (Gankin and Others v. Russia), заява № 2430/06 та інші, пункт 36, від 31 травня 2016 року). У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (див., рішення у справі «Заводнік проти Словенії» (Zavodnik v. Slovenia), заява № 53723/13, пункт 70, від 21 травня
2015 року, із подальшими посиланнями).

9. У справі «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others v. Ukraine) (заява № 70329/12 та 5 інших заяв, від 27 червня 2017 року) Суд вже встановив порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

10. Розглянувши всі надані матеріали та за відсутності будь-яких доказів належного інформування заявників, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що національні суди, розглянувши подані у справах заявників апеляційні скарги та не здійснивши спроб дізнатись, чи були вони вручені заявникам або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов’язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»

13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

14. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви;

2. Оголошує заяви прийнятними;

3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1
статті 6 Конвенції у зв’язку з несправедливістю цивільних проваджень;

4. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 08 листопада 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.

Лів Тігерштедт

(Liv Tigerstedt)

В.о. заступника Секретаря

Йонко Грозєв
(Yonko Grozev)
Голова

ДОДАТОК

Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції

(відсутність можливості надати зауваження на апеляційні скарги)

№ заяви,
дата подання

П.І.Б. заявника,
дата народження

П.І.Б. представника та місцезнаходження

Дата ухвалення рішення суду першої інстанції

Дата ухвалення рішення суду апеляційної інстанції

Дата ухвалення рішення Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ) за касаційною скаргою, якщо вона подавалась

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат

(в євро)

29446/12

03/05/2012

Петро Григорович Созонов

15/07/1943

17/11/2010

Зарічний районний суд м. Суми

03/10/2011

Харківський апеляційний адміністративний суд

500

40444/12

19/06/2012

Світлана Назарівна Тютюра

06/06/1954

16/06/2011

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

10/02/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

47969/12

19/07/2012

Анатолій Миколайович Федоренко

17/05/1947

15/04/2011

Амур-Ніжньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

17/01/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

58330/12

30/08/2012

Олег Миколайович Смолянський

05/02/1951

Павло Сергійович Поліщук

м. Кузнецовськ

01/06/2011

Кузнецовський міський суд Рівненської області

25/04/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд

500

70930/12

25/10/2012

Олександр Григорович Тютюра

26/10/1950

08/06/2011

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21/09/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

12094/13

02/02/2013

Юрій Іванович Тарасов

09/12/1946

16/07/2010

Ленінський районний суд м. Севастополя

05/07/2011

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

04/09/2012

500

24148/13

22/03/2013

Наталія Василівна Афоніна

07/03/1955

04/07/2011

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

22/01/2013

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

29468/13

23/04/2013

Юлія Василівна Яковлева

27/03/1953

28/03/2011

Амур-Ніжньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

12/06/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

31087/13

26/04/2013

Анатолій Іванович Бойко

14/03/1941

31/05/2011

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

01/11/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

39790/13

11/06/2013

Віктор Йосипович Кожемяко

08/01/1952

16/05/2011

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

24/05/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

47746/13

16/07/2013

Вячеслав Федорович Суслов

03/02/1950

26/04/2011

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

11/12/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

66583/13

15/10/2013

Володимир Данилович Нестеренков

08/03/1950

01/09/2011

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

06/12/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

Наведений переклад рішення розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за посиланням:

https://minjust.gov.ua/files/general/2018/11/29/20181129121139-88.docx

2842
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
1