СЛУЖБОВІ ЖИТЛОВІ ПРИМІЩЕННЯ: ПОНЯТТЯ, ПРАВОВИЙ СТАТУС, ПОРЯДОК НАДАННЯ

У зазначеній публікації розглянемо, що таке службові житлові приміщення, який їх правовий статус, в якому порядку і за яких підстав надається службове житло, як проводиться виселення зі службових житлових приміщень. Крім того, розберемося з аналогічними питаннями стосовно військовослужбовців. У своїх попередніх публікаціях ми вже детально аналізували питання постановки на квартирний облік, а також надання житла для постійного проживання з державного та комунального житлового фонду.

Правовий статус службового житла

Нормативно-правовими актами, які визначають правовий статус службового житла, є:

• Житловий кодексу УРСР;
• Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37.

Законодавство не містить чіткого визначення поняття “службове житлове приміщення”. При цьому, із аналізу положень вказаних вище нормативно-правових актів вбачається, що службове житлове приміщення – це таке житлове приміщення, що перебуває у державній, комунальній, а в окремих випадках і в приватній власності (але крім житлових приміщень, що перебувають у приватній власності фізичних осіб), яке у зв’язку з характером трудових відносин призначене для більш близького проживання працівників.

Пользуйтесь консультацией: Договор аренды нежилого помещения: как составить правильно

Для того, щоб житлове приміщення набуло статусу службового, відповідний орган місцевого самоврядування на підставі клопотання адміністрації органу, закладу, установи, підприємства повинен прийняти рішення про включення житла до числа службових. У зв’язку з таким рішенням службове житлове приміщення закріплюється як службове за відповідним органом, закладом, установою, підприємством.

Надання службових житлових приміщень

Відповідно до статті 119 Житлового кодексу УРСР службові житлові приміщення можуть бути надані лише категоріям осіб, що визначені у відповідному Переліку, затвердженому постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37.

Призначенням службового житла є забезпечення можливості працівників проживати поблизу від роботи, враховуючи особливий характер їх роботи.

Службові житлові приміщення надаються особам за рішенням адміністрації органу, закладу, установи, підприємства без урахування їх перебування/неперебування на обліку, пільг, а також черговості.

Особа, якій надається службове житло, повинна постійно проживати та бути зареєстрована у населеному пункті, де знаходиться такий орган, підприємство, установа, організація.

Службове житло надається на всіх членів сім’ї, які проживаються разом з ним. При цьому, службове житлове приміщення може бути також надане на дружину та неповнолітніх дітей, що проживають окремо, в тому числі в іншому населеному пункті.

Наприклад: особа проживає та зареєстрована за місцем знаходження підприємства разом з матір’ю. Дружина, дитина 5 років та батько зареєстровані та проживають в іншому населеному пункті. В цьому випадку особа може отримати службове житло на себе, матір (як особу, що проживає сім’єю з отримувачем службового житла), а також на дружину і дитину. На батька (оскільки останній не зареєстрований разом з такою особою) службове житло не надається.

За загальним правилом службове житло надається особам, що не забезпечені житловими приміщеннями. Водночас, коли розташування власного житла унеможливлює належне виконання своїх трудових (службових) обов’язків, особа також може бути забезпечена службовим житловим приміщенням.

Як і у випадку надання житла для постійного проживання службові житлові приміщення надаються із розрахунку не більше 13,65 кв.м житлової площі на кожного члена сім’ї. Слід також зауважити на тому, що при наданні службового житла не враховується наявність у особи, якій надається службове житло, а також членів сім’ї приватизації.

Пользуйтесь консультацией: Правовая консультация арендатору по договору аренды

Документи, що подаються для отримання службового житла

Законодавством не встановлено вичерпного переліку документів, необхідних для отримання службового житлового приміщення.

Водночас, враховуючи наведені вище положення, документами, необхідними для отримання службового житла, є:

• заява на керівництво органу, підприємства, установи, організації про надання службового житлового приміщеннями. У вказаній заяві доцільно зазначити склад сім’ї, на який надаватиметься житло;
• документи, що підтверджують родинні відносини заявника з іншими членами сім’ї (зокрема, свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження тощо);
• копії паспортів з відбитками штампів про реєстрацію. Вказане має значення у контексті необхідності проживання членів сім’ї (крім іншого з подружжя та неповнолітніх дітей) за місцем реєстрації заявника.

Порядок надання службового житла для військовослужбовців

Право на забезпечення військовослужбовців службовим житлом закріплене у ст. 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Більш детально зазначене питання розкрите у Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081).

Перш за все слід зазначити, що вказаний Порядок передбачає можливість надання службового житла лише військовослужбовцям, в яких відсутнє житло для постійного проживання за місцем проходження служби.

Рішення про надання службового житла приймається командиром військової частини за погодженням з квартирно-експлуатаційним органом.

Службове житло надається так само без урахування пільг, черговості, перебування або не перебування військовослужбовця на квартирному обліку.

Переміщення військовослужбовця для проходження військової служби до іншого місця проходження служби має наслідком необхідність звільнення службового приміщення. Також коли військовослужбовець звільняється з військової служби він підлягає виселенню зі службового житлового приміщення, крім випадків, коли інше встановлено законодавством України.

Питання про виключення житла з числа службових може бути порушено військовослужбовцем лише за наявності у нього 20 календарних років вислуги на військовій службі, враховуючи положення ст. 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Пользуйтесь консультацией: Высококвалифицированный адвокат по жилищным вопросам

Приватизація службових житлових приміщень

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” не підлягають приватизації квартири, визнані у встановленому порядку службовими житловими приміщеннями.

У зв’язку з цим для того, щоб житло можна було приватизувати, першим кроком має бути його виведення з числа службових. Відповідно до Положення-37 підставами для виключення квартири з числа службових є:

• відсутність потреби у подальшому використанні житла у якості службового;
• виключення у встановленому порядку житла з числа службових.

Виключення житла з числа службових здійснюється за клопотанням адміністрації органу, закладу, установи, підприємства.

При цьому, виключення житла з числа службових без прийняття рішення про виселення сім’ї (необхідності звільнення) є фактично наданням житла цій сім’ї для постійного проживання.

Таким чином при вивченні можливості ухвалення рішення про виключення житла з числа службових фактично має одночасно з’ясовуватися питання про наявність правових підстав для надання вказаного житла для постійного проживання сім’ї, що проживає у такому службовому житлі. Зокрема, в таких випадках в обов’язковому порядку з’ясовуються питання перебування особи, а також членів його сім’ї на квартирному обліку, наявність у їх власності житла, приватизації тощо.

Враховуючи наведене, приватизація займаного службового приміщення можлива тільки після виключення його у встановленому порядку з числа службових.

Виселення зі службових житлових приміщень

Слід зазначити, що норми житлового законодавства є достатньо застарілими. Крім того в деяких випадках положення щодо забезпечення житлом для постійного проживання та положення, що стосуються службових житлових приміщень, не в повній мірі узгоджуються між собою. Вказане призводить до виникнення достатньо цікавих та дискусійних з правової точки зору ситуацій.

Перш за все варто звернути на увагу, що за загальним правилом особи, що припинили трудові відносини з органом, закладом, установою, підприємством, підлягають виселенню зі службового житлового приміщення разом з усіма іншими членами сім’ї без надання іншого житлового приміщення.

Статтею 125 Житлового кодексу УРСР встановлено перелік випадків, коли особи, що проживають у службових житлових приміщеннях, не підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення.

Користуйтесь консультацією: Які пільги має учасник АТО?

До таких категорій осіб, зокрема, відносяться:

• особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років;
• інваліди;
• особи, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;
• одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними;
• сім’ї військовослужбовців.

Приміщення, що надається у зв’язку з виселенням повинно знаходитись у цьому ж населеному пункті та відповідати санітарним та технічним вимогам.

Співвідношення питань надання службового житла та забезпечення житлом для постійного проживання

Наведені вище положення спричиняють виникнення наступних ситуацій:

1. Особи, що отримали службове житло і перебувають на квартирному обліку, після 10 років роботи на підприємстві, установі, організації або наявності інших підстав, визначених ст. 125 Житлового кодексу УРСР, фактично набувають право на отримання цього житла для постійного проживання без дотримання черговості, що не в повній мірі узгоджується зі ст. 43 Житлового кодексу УРСР, якою передбачено надання житла в порядку черговості.
2. Особи, що отримали службове житло і навіть не перебувають на квартирному обліку, не підлягають виселенню зі службового житлового приміщення після 10 років роботи на підприємстві, установі, організації або наявності іншої з підстав, визначених ст. 125 Житлового кодексу УРСР. Вказане житлове приміщення фактично набуває “завислий статус”, тобто особа з нього не може бути виселена без надання іншого приміщення і в той же час вона не має права ініціювати питання про виключення житла з числа службових і надання його для постійного проживання.
3. Як було зазначено вище, особа може отримати службове житло в тому числі без урахування забезпеченості житлом та наявності приватизації. У зв’язку з цим, у разі наявності у особи та членів його сім’ї приватизації, службове житло не може бути в подальшому виключене з числа службових та надане для постійного проживання. Вказане зумовлено необхідністю врахування при наданні житла для постійного проживання наявності іншого житла на праві приватної власності (в тому числі приватизації) відповідно до ст. 48 ЖК УРСР. Як і у вищезазначеному випадку житлове приміщення фактично набуває “завислий статус”, тобто особа з нього виселена не може бути і в той же час особа, яка в ньому проживає не має права ініціювати питання про виключення житла з числа службових, надання його для постійного проживання. Можливими варіантами при вирішенні зазначеної ситуації є прийняття рішення про надання іншого житла для постійного проживання, що відповідає по площі встановленим законодавством вимогами, і одночасне вжиття заходів по виселенню особи зі службового житла.

Згадайте новину: Постраждалим в АТО відмовили щодо компенсації зруйнованого житла або ЕСПЛ нічого без доказів не задовільняє

Висновки

Отже, враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що:

1. Законодавством України достатньо детально врегульовані питання надання службового житла.
2. Приватизація службового житла можлива тільки після виключення такого приміщення з числа службових та надання його особі для постійного проживання, як такій, що потребує поліпшення житлових умов (перебуває на квартирному обліку).
3. Законодавством України встановлені випадки, коли виселення особи зі службового приміщення без надання іншого житлового приміщення не допускається.

Якщо вирішення Вашого питання потребує кваліфікованої допомоги адвоката - ми завжди готові Вам запропонувати наше уважне ставлення, індивідуальне та конфіденційне спіробітництво і професійну юридичну допомогу.

Автор консультації: "Юрист-блог"