Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише якщо таке скасування призводить до іншого вирішення спору по справі (ВС КГС, справа №910/13908/17 від 30.06.2022 р.)

Фабула судового акту: Одна відома фармацевтична компанія звернулась з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, Мінекономіки (наразі відповідні їхні функції виконує ДП Український інститут інтелектуальної власності) та іншої відомої фармацевтичної компанії де просила визнати недійсним свідоцтво на знак для товарів і послуг «Корвалол-Дарниця» - із відповідними для цього наслідками.

Позивач вважав, що ТМ «Корвалол-Дарниця» є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомою в Україні торговельною маркою «Корвалол Corvalolum», яка раніше завдяки позивачу отримала охорону для тих же і споріднених товарів / послуг.

Проте рішеннями судів відмовлено у позові. По-перше, через недоведеність позивачем наявності правових підстав для визнання недійсним оспорюваного свідоцтва на знак для товарів і послуг, а по-друге, через відсутність порушеного права позивача у зв`язку з визнанням недійсним у судовому порядку рішення Апеляційної палати Міністерства яким було визнано знак «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні на ім`я позивача.Для довідки, якщо б цей знак, було визнано добре відомим на ім’я позивача, то фактор “подібності” з іншим знаком, розглядався би за іншими критеріями.

Втім, постановою ВП ВС були скасовані рішення попередніх судів, якими визнавалось недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства про визнання знака «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні. Тобто, фактично знак «Корвалол Corvalolum» було визнано добре відомим в Україні. Вважаючи, що це є нововиявленою обставиною, позивач звернувся до господарського суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Перша інстанція йому відмовила у перегляді, апеляція ж навпаки - задовольнила і заяву, і позов.

Розглядаючи справу в касаційній інстанції, ВС КГС не погодився із заявником, як і з апеляційним судом що скасував рішення через таку обставину, що обґрунтував наступним:

Відповідно до ч.2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. (Близька правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 25.05.2021 зі справи № 752/4995/17)

Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору. (Близька правова позиція викладена у постановах ВС від 28.08.2018 зі справи № 910/24418/16, від 27.06.2019 зі справи № 711/2178/17, від 26.01.2022 зі справи № 922/3149/18)

Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу.

Отже, для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 3 ч.2 ст. 320 ГПК України суду, належить перевірити:

• чи підтверджуються доводи заявника про скасування такого судового рішення (перший критерій) та
• чи дійсно таке рішення було підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, тобто, наслідком скасування такого рішення є інше за змістом вирішення спору по справі (другий критерій).

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, повинні мати значення для іншої справи.

Водночас - процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами - є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів та доказів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин(ВП ВС від 30.06.2020 зі справи № 19/028-10/13, від 25.05.2021 зі справи № 752/4995/17).

Отже у цій справі: З огляду на викладене, ВС КГС визнав, що рішення у справі про недійсність рішення яким визнано знак добре відомим - дійсно мали значення для цієї справи (пояснивши що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, а обставина, яка у ньому встановлюється). Тобто вона відповідає першому критерію, який визначений п. 3 ч.2 ст. 320 ГПК України в аспекті перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Проте, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також те, що у процедурі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд для підтвердження тих обставин, що слугували підставами позову і які перевіряли суди під час первинного розгляду справи, нові докази не досліджує.

Також, на що звернув увагу ВС КГС - відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.Специфіка перегляду судового рішення за нововиявленими обставинамине передбачає переоцінки усіх доказів у справі, повторного дослідження усіх обставин справи, а також здійснення перевірки обґрунтованості усіх висновків, викладених у судовому рішенні, про перегляд якого подана заява.

Таким чином, хоча наведена обставина, на яку позивач посилався як на нововиявлену і має місце - вона не має наслідком прийняття іншого рішення у цій справі.

Аналізуйте судовий акт: Звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження цього рішення (ВС КЦС справа № 141/1072/16-ц від 20.01.2022 р.);

Експертні висновки не є підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами (ВС/ККС № 711/4114/17 від 06.09.2018);

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами до суду (КАС/ВС від 19.06.2019 р. у справі № 815/1918/15);

Суд може скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, якщо такі можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену у цьому рішенні (ВС КЦС справа № 212/4585/17 від 28.07.2021 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/13908/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача- акціонерного товариства «Фармак» - не з`явився,

відповідача-1 - державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» - не з`явився,

відповідача-2 - приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» - Кудрицька Т.Ю. адвокат (дов. від 07.10.2020),

розглянуву відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуприватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 (головуючий суддя: Поляков Б.М., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.)

у справі№ 910/13908/17

за позовомакціонерного товариства «Фармак» (далі - АТ «Фармак»)

до державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - ДП «Український інститут інтелектуальної власності») та приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» (далі - ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»)

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

АТ «Фармак» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» про: визнання недійсним свідоцтва України № 49087 на знак для товарів і послуг «Корвалол-Дарниця»; зобов`язання Служби та Міністерства внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 49087 на знак для товарів і послуг «Корвалол-Дарниця» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що: торговельна марка «Корвалол-Дарниця» за свідоцтвом України № 49087 є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомою в Україні торговельною маркою «Корвалол Corvalolum», яка раніше отримала охорону для таких самих товарів; торговельна марка «Корвалол-Дарниця» за свідоцтвом України № 49087 є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомою торговельною маркою «Корвалол Corvalolum», яка раніше отримала охорону для споріднених товарів та послуг; торговельна марка «Корвалол-Дарниця» за свідоцтвом України № 49087 є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомою в Україні торговельною маркою «Корвалол Corvalolum», яка раніше отримала охорону для неспоріднених товарів та послуг, і використання торговельної марки «Корвалол Corvalolum» іншою особою щодо таких товарів і послуг вказуватиме на зв`язок між ним та власником добре відомого знака (позивачем у справі) й інтересам останнього, ймовірно, буде завдано шкоду таким використанням.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2018 зі справи № 910/13908/17, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018, у задоволенні вимоги про визнання недійсним свідоцтва України № 49087 на знак для товарів і послуг «Корвалол-Дарниця» відмовлено повністю; у задоволенні позову до Державної служби інтелектуальної власності України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про зобов`язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 49087 на знак для товарів і послуг «Корвалол-Дарниця» та здійснення публікації про це в офіційному бюлетені «Промислова власність» відмовлено повністю; у задоволенні позову до ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» відмовлено повністю.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовані з посиланням на недоведеність позивачем наявності правових підстав для визнання недійсним оспорюваного свідоцтвана знак для товарів і послуг, а такожвідсутністю порушеного права позивача у зв`язку з визнанням недійсним у судовому порядку рішення Апеляційної палати Міністерствавід 20.06.2017 про визнання знака «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні на ім`я АТ «Фармак» для товарів 05 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказу Міністерства від 19.07.2017 № 1037 про затвердження вказаного рішення Апеляційної палати Міністерства.

Постановою Верховного Суду від 26.03.2019 зі справи судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін.

У липні 2019 року АТ «Фармак» звернулося до місцевого господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами.

Як на нововиявлену обставину заявник посилався на скасування постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 (оприлюднено 15.07.2019) постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17792/17 (про визнання недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства про визнання знака «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні на ім`я АТ «Фармак» для товарів 05 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказу Міністерства про затвердження вказаного рішення Апеляційної палати Міністерства), яке стало підставою для ухвалення рішення у справі № 910/13908/17, що підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Також заявник зазначав про відсутність правових підстав для неврахування висновків судових експертів Чабанець Т.М. та Сопової К.А. від 26.02.2018 № 006/18 та від 23.01.2018 № 1-12/17, у зв`язку з чим останні є належними та допустимими доказами, які підтверджують, що торговельна марка «Корвалол-Дарниця» за свідоцтвом України № 49087 не відповідає умовам надання правової охорони; водночас надані ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» висновки експертів від 23.02.2011 № 57/10, від 09.02.2018 № 003-ТТМ/18, від 12.10.2017 № 01-10/17, від 28.02.2018 № 007/18 не є належними та допустимими доказами у цій справі.

Крім того, АТ «Фармак» при перегляді рішення за нововиявленими обставинами звернулося до місцевого господарського суду з клопотанням про приєднання доказів, відповідно до якого (клопотання) просило суд приєднати до матеріалів справи висновок експерта від 09.08.2019 № 40-01, який складений за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності у справі № 910/13908/17.

Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у задоволенні заяви АТ «Фармак» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 зі справи № 910/13908/17 залишено без змін.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що скасування постановою Верховного Суду від 25.06.2019 постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17792/17, на підставі якої ухвалено рішення суду про відмову в позові у справі № 910/13908/17, та відмова в позові про визнання недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства про визнання знака «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні на ім`я АТ «Фармак» для товарів 05 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказу Міністерства про затвердження вказаного рішення Апеляційної палати Міністерства є новою обставиною. При цьому оцінка експертним висновкам, на які посилається заявник, вже надавалася Північним апеляційним господарським судом у постанові від 26.12.2018, згідною з якою (оцінкою) суд визнав належними та допустимими висновки експертів від 23.02.2011 № 57/10, від 09.02.2018 № 003-ТТМ/18, від 12.10.2017 № 01-10/17, від 28.02.2018 № 007/18, відхиливши висновки судових експертів від 26.02.2018 № 006/18 та від 23.01.2018 № 1-12/17. У свою чергу, у перегляді рішення за нововиявленими обставинами суд не може давати оцінку (переоцінювати) тим доказам, які вже оцінювалися судом у розгляді спору по суті. Враховуючи те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 зі справи надано оцінку доказам (висновкам експертів), на які позивач посилався на підтвердження своїх вимог, та за результатами такої оцінки висновки експертів, надані позивачем, відхилені, суд не може повторно надавати оцінку зазначеним доказам, а тому в даному випадку у суду відсутні підстави для задоволення заяви АТ «Фармак» про перегляд рішеннягосподарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами.

Постановою Верховного Суду від 23.09.2020 скасовано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 зі справи про зупинення апеляційного провадження у справі № 910/13908/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/17792/17, справу № 910/13908/17 направлено для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду. Постанову Верховного Суду мотивовано, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не обґрунтовано, як саме розгляд справи № 910/17792/17 унеможливлює перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 14.05.2020 про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами; не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи, виходячи з предмета та підстав спору та встановлених судами обставин під час розгляду справи по суті, та як саме встановлені у справі № 910/17792/18 обставини вплинуть на оцінку доказів у цій справі. Верховний Суд зазначив про те, що пов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до прийняття рішення в іншій справі, оскільки апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду апеляційної скарги АТ «Фармак» у справі № 910/13908/17. Крім того, Верховний Суд, постановляючи відповідне рішення, звернув увагу суду апеляційної інстанції на те, що обставини у цій справі вже були встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 11.07.2018, яке набрало законної сили, а підставою перегляду в суді апеляційної інстанції є наявність або відсутність нововиявлених обставин. Тобто, підставою перегляду в даній справі є не судове рішення по суті, а його перегляд за нововиявленими обставинами.

Під час перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції від 14.05.2020, ухвалою від 09.12.2020 суд апеляційної інстанції замінив Державну службу інтелектуальної власності України та Міністерство їх правонаступником - ДП «Український інститут інтелектуальної власності».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 ухвалу господарського суду міста Києва від 14.05.2020 зі справи скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 зі справи за нововиявленими обставинами.

Постановою Верховного Суду від 13.08.2021 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

За результатом нового розгляду справи постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 ухвалу господарського суду міста Києва від 14.05.2020 зі справи скасовано; задоволено заяву АТ «Фармак» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 зі справи № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами; скасовано рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 зі справи та ухвалено нове рішення про задоволення позову: визнано недійсним свідоцтво України № 49087 на знак для товарів і послуг «Корвалол-Дарниця»; зобов`язано ДП «Український інститут інтелектуальної власності» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 49087 на знак для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 зі справи мотивовано тим, що підставою для відмови у задоволенні позову стала відсутність порушеного права позивача у зв`язку з визнанням недійсним у судовому порядку рішення Апеляційної палати Міністерства про визнання знака «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні на ім`я ПАТ «Фармак» для товарів 05 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказу Міністерства про затвердження вказаного рішення Апеляційної палати Міністерства. Відповідно, наявні у матеріалах справи докази оцінювалися судом при вирішенні спору по суті через призму відсутності права позивача на оспорюваний знак. Проте, оскільки станом на час звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами позначення «Корвалол Corvalolum» є знаком, визнаним добре відомим в Україні (тобто є об`єктом для порівняння зі знаком «Корвалол-Дарниця»), то обставина схожості або відсутності схожості спірних позначень мала бути встановлена судом першої інстанції під час розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами. Зважаючи на те, що суд першої інстанції даної обставини не встановлював, відповідно до вказівок Верховного Суду щодо перегляду справи за наявними у ній доказами під час апеляційного перегляду потрібно дослідити наявні у справі докази, включаючи докази, що підтверджують схожість спірних позначень. Викладеним Північний апеляційний господарський суд обґрунтував надання ним власної оцінки доказам у справі, а також оцінив наданий позивачем разом з клопотанням про приєднання доказів висновок експерта від 09.08.2019 № 40-01, складений за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності у справі № 910/13908/17.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову суду попередньої інстанцій, в якій (касаційній скарзі), з посиланням на порушення норм процесуального права, просить Верховний Суд постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права; зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України), з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, порушив приписи частини другої статті 320 ГПК України, оскільки не звернув уваги на те, що під час розгляду цієї справи по суті судами встановлено обставини, які є самостійною підставою для відмови у позові;така підстава є незалежною від обставини, на яку АТ «Фармак» посилається як на нововиявлену; вказана АТ «Фармак» обставина не є істотною, а її врахування не має наслідком прийняття іншого рішення у справі. Поряд з цим скаржник вказує на порушення апеляційним господарським судом приписів частини четвертої статті 320 ГПК України та пункту 6 частини другої статті 322 ГПК України, зазначаючи про те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові здійснено переоцінку доказів, уже оцінених судом під час розгляду справи по суті, на що суд апеляційної інстанції не мав права під час перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами; також, на думку скаржника, мало місце незаконне врахування нового доказу у справі, який не був предметом розгляду під час розгляду справи по суті і не мав жодного відношення до обставини, на яку АТ «Фармак» посилався як на нововиявлену. Зокрема, Північний апеляційний господарський суд, ухвалюючи постанову від 21.12.2021, здійснив повторну оцінку доказів у справі, у тому числі оцінив новий доказ у справі - висновок експерта від 09.08.2019 № 40-01, який не оцінювався судом під час розгляду справи по сутіта був наданий позивачем до місцевого господарського суду при перегляді рішення за нововиявленими обставинами.

Доводи інших учасників справи, заявлені клопотання

У відзиві на касаційну скаргу АТ «Фармак» просило залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на ухвалення постанови апеляційним господарським судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на матеріали касаційної скарги, зважаючи на конкретні обставини справи та їх аналіз у сукупності, згідно з ухвалою Суду від 15.02.2022 за власною ініціативою Суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи із визначенням дати та часу проведення судового засідання у цій справі; учасників справи повідомлено, що розгляд касаційної ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» у справі № 910/13908/17 відбудеться 10.03.2022.

10.03.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та встановленим у Верховному Суді в умовах воєнного стану особливим режимом роботи, тимчасовим зупиненням розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду.

Ухвалою Суду від 14.04.2022 розгляд касаційної ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» у справі № 910/13908/17 призначено на 02.06.2022.

Ухвалою Суду від 02.06.2022 розгляд касаційної скарги ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» у справі № 910/13908/17 відкладався до 30.06.2022 у зв`язку із задоволенням клопотання АТ «Фармак» про відкладення розгляду касаційної скарги зі справи. Копія ухвали згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення отримана АТ «Фармак» 14.06.2022.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.06.2022 № 29.3-02/1105 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/13908/17 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М.

29.06.2022 від АТ «Фармак» надійшло клопотання, скріплене цифровим підписом адвоката Борисової Т.М., про визнання поважними причин неявки представника АТ «Фармак» Борисової Т.М. у судове засідання, призначене на 30.06.2022; відкладення розгляду касаційної скарги зі справи на іншу дату. До клопотання додано ордер від 29.06.2022, який виданий на ім`я адвоката Борисової Т.М. на підставі договору про надання правової допомоги від 29.06.2022 № 29-06/22. Клопотання мотивоване тим, що: адвокат Борисова Т.М. є новим представником АТ «Фармак»; необхідністю забезпечення реалізації права на ознайомлення з матеріалами справи та підготовку обґрунтованої правової позиції по справі.

29.06.2022 від АТ «Фармак» надійшло клопотання, скріплене цифровим підписом адвоката Борисової Т.М., про надання можливості представнику - адвокату Борисовій Т.М. ознайомитися з матеріали справи № 910/13908/17; про дату та час ознайомлення повідомити представника засобами телефонного зв`язку.

30.06.2022 від АТ «Фармак» надійшло клопотання, скріплене цифровим підписом адвоката Теслі Ю.О., про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою забезпечення можливості участі у судовому засіданні представників АТ «Фармак». Клопотання обґрунтоване з посиланням на: введений режим воєнного стану в Україні, істотне зростання ризиків для життя і здоров`я цивільного населення України, у тому числі, присутніх безпосередньо у приміщенні Суду під час судового засідання, неможливість участі представника Теслі Ю.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів з технічних причин.

30.06.2022 від АТ «Фармак» надійшло клопотання, скріплене цифровим підписом адвоката Борисової Т.М., про відкладення розгляду касаційної скарги зі справи на іншу дату у зв`язку з тим, що представник АТ «Фармак» не мав можливості прибути до Суду 30.06.2022 до початку судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки у цей день призначені інші судові засідання, в яких адвокат Борисова Т.М. бере участь, як представник.

У судовому засіданні 30.06.2022 Суд на місці постановив про можливість розглядати касаційну скаргу зі справи без участі представника ДП «Український інститут інтелектуальної власності», яке належним чином повідомлене про дату та час судового засідання, проте до Суду із заявами та клопотаннями з приводу неможливості участі представника названого Підприємства у судовому засіданні не зверталося.

Також Суд, порадившись на місці, постановив відмовити у задоволенні клопотання представника АТ «Фармак» Теслі Ю.О. від 30.06.2022 про відкладення розгляду касаційної скарги зі справи, з урахуванням того, що: за клопотанням представника АТ «Фармак» Теслі Ю.О. розгляд касаційної скарги зі справи вже відкладався згідно з ухвалою Суду від 02.06.2022 до 30.06.2022; представник АТ «Фармак» Тесля Ю.О. мала можливість взяти участь у судовому засіданні зі справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, будь-яких доказів неможливості взяти участь у судовому засіданні зі справи в режимі відеоконференції з технічних причин до клопотання не додано. Також Суд у вирішенні клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги зі справи врахував необхідність розумних строків розгляду справи та дотримання балансу інтересів учасників справи, з урахуванням того, що касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» відкрито 19.01.2022.

Крім того, Суд на місці постановив відмовити у задоволенні клопотань представника АТ «Фармак» Борисової Т.М. про відкладення розгляду касаційної скарги зі справи з огляду на те, що: Судом було задоволено клопотання зазначеного представника про ознайомлення з матеріалами справи та надано можливість для ознайомлення до судового засідання 30.06.2022, про що повідомлено представника телефонограмою; представник Борисова Т.М. можливістю ознайомитися з матеріалами справи не скористалася; Судом завчасно (14.06.2022 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення) повідомлено АТ «Фармак» про розгляд касаційної скарги зі справи у судовому засіданні 30.06.2022, проте назване Товариство, яке заздалегідь належним чином повідомлене про дату, час та місце судового засідання, не забезпечило участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні, у тому числі в режимі відеоконференції; позиція АТ «Фармак» по суті касаційної скарги викладена у відзиві на касаційну скаргу; касаційну скаргу ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» призначено до розгляду у судовому засіданні за власною ініціативою Суду; представник АТ «Фармак» Тесля Ю.О., яка представляла інтереси названого Товариства у цій справі у місцевому та апеляційному господарських судах, ознайомлена з матеріалами справи № 910/13908/17, не повідомляла Суд про припинення її повноважень на представництво інтересів АТ «Фармак» у Суді у цій справі.

Суд, ухвалюючи рішення щодо можливості розгляду касаційної скарги у справі без участі представників АТ «Фармак», враховував повторну неявку представників учасника справи - АТ «Фармак» у призначене у справі судове засідання та керувався завданням господарського судочинства, а також принципом змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з приписами частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Звертаючись із заявою про перегляд рішення у справі № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами у даній справі, заявник, з посиланням на пункт 3 частини другої статті 320 ГПК України, посилався також на скасування судового рішення у справі № 910/17792/17, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.05.2021 зі справи № 752/4995/17.

Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 зі справи № 910/24418/16, від 27.06.2019 зі справи № 711/2178/17, від 26.01.2022 зі справи № 922/3149/18.

Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу.

Отже, для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 320 ГПК України суду, належить перевірити чи підтверджуються доводи заявника про скасування такого судового рішення (перший критерій)та чи дійсно таке рішення було підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, тобто, наслідком скасування такого рішення є інше за змістом вирішення спору по справі(другий критерій).

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, повинні мати значення для іншої справи.

З огляду на викладене, встановивши, що рішення у справі № 910/13908/17 обґрунтоване скасованим рішенням у справі № 910/17792/17 у вирішенні питання щодо наявності/відсутності порушеного права позивача для звернення з даним позовом до суду, беручи до уваги наявність преюдиціального зв`язку вказаних судових рішень: обставини, встановлені у справі № 910/17792/17 мали значення для справи № 910/13908/17, а також те, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, тобто не саме це рішення як юридичний факт, а обставина, яка у ньому встановлюється, - апеляційний господарський суд обґрунтовано виходив з того, що скасування постановою Великої Палати Верховного суду від 25.06.2019 постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17792/17 по своїй суті відповідає першому критерію, який визначений пунктом 3 частини другої статті 320 ГПК України в аспекті перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Водночас Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України (як в редакції, чинній до 15.12.2017, так і у поточній редакції), є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів та доказів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин(зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 зі справи № 19/028-10/13, від 25.05.2021 зі справи № 752/4995/17).

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати як вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і положенням законодавства України, та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій з метою реалізації принципу верховенства права, складовою частиною якого є принцип юридичної визначеності.

Проте, незважаючи на встановлені судами в остаточному судовому рішенні обставини щодо несхожості настільки, що їх можна сплутати, знаків «Корвалол-Дарниця» та «Корвалол Corvalolum» на підставі доказів, визнаних судами належними та допустимими у розгляді спору по суті,судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами не враховано те, що згідно з частиною четвертою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також те, що у процедурі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд для підтвердження тих обставин, що слугували підставами позову і які перевіряли суди під час первинного розгляду справи, нові докази не досліджує. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 зі справи № 752/4995/17.

З огляду на зміст мотивувальної частини рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018, які залишені без змін постановою Верховного Суду від 26.03.2019, Верховний Суд відхиляє доводи, викладені АТ «Фармак» у відзиві на касаційну скаргу, та висновки суду апеляційної інстанції про те, що в обґрунтування рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 покладено виключно обставини, встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17792/17 (про визнання недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства про визнання знака «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні на ім`я АТ «Фармак» для товарів 05 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказу Міністерства про затвердження вказаного рішення Апеляційної палати Міністерства), а самостійна оцінка доказів судами не здійснювалась чи не мала впливу при винесенні рішення відповідно до предмета та підстав заявленого позову.

Верховний Суд, у свою чергу, відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом і виконує функцію «суду права», а не «факту».

Також судом апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.11.2021 у справі № 915/2197/19.

Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті.

Судом апеляційної інстанції не враховано те, що специфіка перегляду судового рішення за нововиявленими обставинамине передбачає переоцінки усіх доказів у справі, повторного дослідження усіх обставин справи, а також здійснення перевірки обґрунтованості усіх висновків, викладених у судовому рішенні, про перегляд якого подана заява. Суд має переглянути судове рішення лише в межах виявлених обставин, перевіривши наявність чи відсутність підстав для висновку про те, що врахування таких обставин мало б вирішальне значення при вирішенні спору.Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2021 зі справи № 916/1839/16.

Очевидно, що самих лише припущень суду апеляційної інстанції про здійснення судами оцінки доказів у розгляді спору по суті «через призму відсутності права позивача на оспорюваний знак» недостатньо для висновків про те, що врахування обставини, на яку АТ «Фармак» посилається як на нововиявлену, мало б вирішальне значення для оцінки судами наявних у справі доказів та вирішення спору по суті. Висновки апеляційного господарського суду у цій частині не підтверджуються змістом рішень судів у справі по суті спору.

Аналіз статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» дає підстави для висновку про те, що передумовою для правової охорони через застосування статті 6 bis названої Конвенції є здатність добре відомого знака або істотної його складової частини самостійно (розширена охорона притаманна саме добре відомим знакам) викликати змішування, коли використання стосовно товарів і послуг (споріднених, не споріднених) вказуватиме на зв`язок між такими товарами, послугами та власником добре відомого знака.

Проте одержання торговельною маркою (позначенням) доброї відомості саме по собі не є визначальним в оцінці схожості до ступеня сплутування (змішування) двох об`єктів права інтелектуальної власності.

Наведене по суті враховано місцевим господарським судом при ухваленні рішення від 14.05.2020 про відмову в задоволенні заяви АТ «Фармак» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишенні без змін рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17.

Як обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд, законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в повному обсязі, вказавши при цьому, що господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишаючи рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі без змін, посилався, зокрема, на надання судами оцінки висновкам експертів при вирішенні спору по суті.

Наведена процедура (специфіка) перегляду судового рішення за нововиявленими обставинамине врахована й АТ «Фармак» у доводах, викладених у відзиві на касаційну скаргу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції безпідставно вдався до переоцінки доказів - експертних висновків, оцінку яким вже було надано у розгляді справи по суті, як і до оцінки нового доказу - висновку експерта від 09.08.2019 № 40-01, якого взагалі не існувало станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Отже, скасування судового рішення у справі № 910/17792/17, на підставі якого у справі № 910/13908/17 було вирішено питання щодо відсутності порушеного права позивача для звернення з позовом до суду, не впливає на результат вирішення спору у справі № 910/13908/17 та прийняте рішення про відмову в позові за наявності встановлених обставин про те, що знак для товарів і послуг «Корвалол-Дарниця» за свідоцтвом України № 49087 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком «Корвалол Corvalolum», визнаним добре відомим в Україні.Вказані обставини, встановлені Північним апеляційним господарським судом у постанові від 26.12.2018, по своїй суті є самостійною підставою для відмови в позові, з огляду на його предмет та підстави незалежно від обставини, на яку заявник посилався як на нововиявлену.

Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи скаржника про те, що наведена АТ «Фармак» у заяві обставина, на яку останній посилався як на нововиявлену, не має наслідком прийняття іншого рішення у справі № 910/13908/17 по суті спору, що відповідає висновкам, викладеним в ухвалі господарського суду міста Києва від 14.05.2020 зі справи.

Отже, у зв`язку з недоведеністю АТ «Фармак» існування обставин, що впливають на прийняте рішення у справі № 910/13908/17, місцевий господарський суд дійшов заснованого на законі висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, залишивши в силі рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне судове рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами- залишити в силі, з урахуванням і тих мотивів для відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, які викладені у цій постанові.

Суд враховує, що принцип правової (юридичної) визначеності визнається одним із елементів належної судової процедури у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав важливість забезпечення принципу юридичної визначеності як елементу верховенства права, який, окрім іншого, вимагає, щоб ухвалене судами остаточне рішення не могло бути скасованим (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» від 28 листопада 1999 року, заява № 28342/95). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розглядуй нового рішення по суті.Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51-52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» від 24 липня 2003 року, заява №52854/99; ухвала Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви № 62608/00 «Агротехсервіс проти України»; пункти 42-44 рішення Європейського суду з прав людини від 9 червня 2011 року, заява № 4994/04 у справі «Желтяков проти України»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Отже, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі, з урахуванням тих мотивів для відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, які викладені у цій постанові.

Судові витрати

Витрати ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» зі сплати судового збору з касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції зі справи покладаються на АТ «Фармак» (заявника за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами) у зв`язку із задоволенням касаційної скарги.

Поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції Касаційним господарським судом не здійснюється за відсутності відповідної заяви ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», що не позбавляє назване товариство права, за наявності відповідних підстав, звернутися до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції у відповідності до приписів частин дев`ятої та десятої статті 333 ГПК України.

Керуючись статтями 129 300 308 312 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 зі справи № 910/13908/17 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.05.2020 зі справи № 910/13908/17 залишити в силі.

4. Стягнути з акціонерного товариства «Фармак» на користь приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» 9 600,00 грн. судового збору з касаційної скарги.

5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко