ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/17792/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - ПАТ "ФФ"Дарниця"),

представник позивача - Мамуня О.С., адвокат (довіреність від 27.02.2020 № 0220/27-02) ,

відповідач - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство),

представник відповідача - не з`явився,

відповідач - публічне акціонерне товариство "Фармак" (далі - ПАТ "Фармак"),

представники відповідача - не з`явився;

розглянув матеріали касаційної скарги ПАТ "ФФ"Дарниця"

на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2019 (суддя Зеленіна Н.І.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020

(головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Отрюх Б.В. і Копитова О.С.)

у справі № 910/17792/17

за позовом ПАТ "ФФ"Дарниця"

до Міністерства та

ПАТ "Фармак"

про визнання недійсними рішення і наказу щодо визнання знака добре відомим в Україні та зобов`язання вчинити дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ПАТ "ФФ "Дарниця" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПАТ "Фармак", про визнання недійсними рішення Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017 про визнання добре відомим в Україні знака "Корвалол Corvalolum" на ім`я ПАТ "Фармак" для товарів класу 5 Міжнародної класифікації товарів та послуг (далі - МКТП) "фармацевтичні препарати, а саме: снодійні, заспокійливі, седативні, спазмолітичні препарати, кардіологічні лікарські засоби" станом на 01.12.2002, та наказу Міністерства від 19.07.2017 № 1037 "Про затвердження рішення Апеляційної палати щодо заяви про визнання знака " Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні", зобов`язання Міністерства виключити знак "Корвалол Corvalolum" із переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позивач вважав, що спірне рішення прийняте з порушенням положень статті 25 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон), Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 228 від 15.04.2005 (далі - Порядок), та статті 19 Конституції України. На думку позивача, станом на 01.12.2002 ступінь відомості знака " Корвалол Corvalolum" у відповідному секторі суспільства не був достатнім для визнання такого позначення добре відомим на території України для товарів 5 класу МКТП на вказану дату; добра відомість знака "Корвалол Corvalolum" в Україні станом на 01.12.2002 не підтверджується фактичними даними та доказами, що містяться в матеріалах справи Апеляційної палати Міністерства; Апеляційна палата Міністерства не розглянула всі фактори, що є доречними (зокрема, цінність, що асоціюється зі знаком), а при дослідженні інших факторів і при прийнятті оскаржуваного рішення неповно дослідила обставини щодо відомості знака та взяла до уваги докази, що не мають бути враховані при вирішенні цього питання.

При цьому позивач є власником знака для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 (дата подання заявки 07.08.2003), і спірними рішенням та наказом порушуються його охоронювані законом інтереси та право безперешкодного користування власним знаком (як нематеріальним благом) на ринку, оскільки саме на їх підставі право позивача на його знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" оспорюються ПАТ "Фармак" у господарському суді у справі № 910/13908/17.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Господарський суд міста Києва рішенням від 06.12.2017 у задоволенні позову відмовив повністю.

Суд вказав, що питання визнання знака добре відомим відноситься до безпосередньої компетенції Апеляційної палати Міністерства, колегія якої під час прийняття рішення вирішує питання щодо наявності обставин (фактів), якими обґрунтовується заява, та якими доказами вона підтверджується, наявності інших фактичних даних, які мають значення для розгляду заяви; тож суд дійшов висновку, що спірне рішення прийняте відповідачем з повним дослідженням усіх обставин ступеня відомості знака "Корвалол Corvalolum" в Україні. Інші позовні вимоги задоволенню не підлягають як похідні.

Постановою від 26.06.2018 Київський апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким позов ПАТ "ФФ "Дарниця" задовольнив повністю. Визнав недійсними рішення Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017 про визнання знака " Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім`я ПАТ "Фармак" для товарів 5 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказ Міністерства від 19.07.2017 № 1037. Зобов`язав Міністерство виключити знак "Корвалол Corvalolum" із Переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність". Стягнув з Міністерства на користь ПАТ "ФФ "Дарниця" 8000 грн понесених судових витрат.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд не врахував обставини, якими позивач обґрунтував позов, не надав оцінки наданим ПАТ "Фармак" до Апеляційної палати документам на підтвердження заяви про визнання знака добре відомим.

Дослідивши матеріали, додані ПАТ "Фармак" до заяви про визнання знака добре відомим в Україні, суд апеляційної інстанції зазначив, що вони не є такими, що свідчать про відомість чи визнання знака "Корвалол Corvalolum", не є належними доказами щодо обсягів продажу. Ці матеріали стосуються препарату " Корвалол ", однак не містять жодної інформації щодо застосування саме знака "Корвалол Corvalolum". Відповідно, такі матеріали не можуть свідчити про його відомість чи визнання, адже знаки, щодо яких подані заяви про визнання їх добре відомими, повинні розглядатися в цілому, тобто саме як "Корвалол Corvalolum", без поділу на окремі елементи (" Корвалол " та "Corvalolum"). За висновками апеляційного суду, в матеріалах справи відсутні будь-які докази цінності знака "Корвалол Corvalolum", жодних даних щодо тиражу, об`ємів продажу, каналів розповсюдження каталогів, журналів, частоти їх читання, а відтак і ступеня можливої відомості серед споживачів знака "Корвалол Corvalolum" документально не підтверджено, як і рівня відвідуваності та інтересу до відповідних вебсайтів та відповідних видань газет і журналів.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 касаційні скарги ПАТ "Фармак" та Міністерства задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 та рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/17792/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, Суд зазначив, що до юрисдикції господарських судів належить спір про визнання недійсним рішення про визнання знака добре відомим та наказу про затвердження такого рішення як спору, що за своїм змістом є приватноправовим спором про право інтелектуальної власності.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій не вирішили питання суб`єктного складу сторін приватноправового спору про право інтелектуальної власності, визначивши у цих правовідносинах ПАТ "Фармак" - особу, право якої безпосередньо оспорюється позивачем, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, чим порушили процесуальні права ПАТ "Фармак", засади (принципи) господарського судочинства, до яких належить рівність учасників судового процесу.

За результатами нового розгляду справи господарський суд міста Києва рішенням від 30.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, відмовив у задоволенні позову ПАТ "ФФ "Дарниця" до Міністерства та ПАТ "Фармак" про визнання недійсним рішення і наказу щодо визнання знака добре відомим в Україні та зобов`язання вчинити дії.

Судові рішення мотивовано тим, що знак "Корвалол Corvalolum" має таку ж саму семантику, що й знак "Корвалол", починаючи з 1991 року, а тому Апеляційною палатою Міністерства правомірно враховано докази, які підтверджують використання знака "Корвалол" для знака "Корвалол Corvalolum". Апеляційна палата Міністерства на підставі належних та допустимих доказів дійшла правильного висновку про те, що знак "Корвалол Corvalolum" є добре відомим у відповідному секторі суспільства. Доказів, які б спростували добру відомість знака "Корвалол Corvalolum" у відповідному секторі суспільства, ПАТ "ФФ "Дарниця" до суду не надано, тому відсутні підстави вважати наведений в оскаржуваному рішенні Апеляційної палати Міністерства висновок необґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ПАТ "ФФ"Дарниця" у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду із наданням вказівок щодо правильного застосування норми права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Так, згідно з доводами позивача:

- судами неправильно застосовано пункти 3.2, 7.2 Порядку та статті 1 та 25 Закону, при цьому висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній, що є підставою для оскарження судових рішень у порядку пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- апеляційний господарський суд застосував статтю 15 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду що є підставою для оскарження судового рішення в порядку пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України;

- суди невірно застосували статтю 76 ГПК України, при цьому висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній, що є підставою для оскарження судових рішень у порядку пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України,

- судові рішення постановлені з порушенням приписів частини четвертої статті 120 та статті 202 ГПК України, при цьому апеляційний господарський суд не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду;

- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 310 ГПК України;

- знак "Корвалол" та "Корвалол Corvalolum" є різними знаками, які не можуть набувати статус добре відомого знака станом на різні дати на підставі одних і тих самих доказів, а тому суд першої інстанції повинен був відхилити документи, що стосуються знака "Корвалол", як неналежні докази тривалості, обсягу та географічного району просування знака "Корвалол Corvalolum";

- матеріали, на яких ґрунтується рішення про визнання знака добре відомим, повинні підтверджувати дату, визначену заявником, що передбачено пунктом 7.2 Порядку, а тому суди безпідставно не застосували положення зазначеного пункту Порядку при оцінці законності рішення Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017;

- особа може звернутись до суду не лише у випадку порушення її прав, а також у випадку невизнання чи оспорювання прав і для захисту свого законного інтересу, що є окремими підставами для захисту цивільних прав (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 608/614/15ц), проте апеляційний господарський суд не врахував зазначений висновок Верховного Суду при застосуванні статті 15 Цивільного кодексу України, що призвело до ухвалення незаконної постанови. Водночас на підставі рішення Апеляційної палати Міністерства оспорюються права й охоронювані законом інтереси ПАТ "ФФ"Дарниця" щодо знака для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087;

- суди встановили обставини справи на підставі дослідження неналежних доказів, таких як: висновок дослідження рівня обізнаності споживачів про знак для товарів і послуг "Корвалол Corvalolum" від 21.08.2019 та висновок експерта Жили Б.В. № 171 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 23.09.2019, оскільки зазначені документи не могли досліджуватися при ухваленні рішення Апеляційної палати Міністерства через те, що вони були складені у 2019 році, тому вони не стосуються предмета доказування та є неналежними доказами;

- під час перевірки законності рішення Апеляційної палати Міністерства суд не може вдаватися до встановлення наявності таких обставин, які не були встановлені та досліджені при прийнятті рішення Апеляційної палати Міністерства (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 08.06.2010 у справі № 21/17-54/220);

- рішення Апеляційної палати Міністерства не може бути переглянуте судом з урахуванням будь-яких інших матеріалів, які самою Апеляційною палатою Міністерства не досліджувалися (така позиція підтверджується Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 у справі № 910/10604/18);

- суди проігнорували аргументи ПАТ "ФФ"Дарниця" щодо неналежності доказів, чим порушили вимоги статті 76 ГПК України;

- суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника ПАТ "ФФ"Дарниця", який не був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, чим порушив приписи статей 120, 202 ГПК України;

- суд першої інстанції повинен був належно і завчасно (не менше, ніж за п`ять днів до судового засідання) повідомити ПАТ "ФФ"Дарниця" про дату, час та місце судового засідання, натомість ухвала про виклик в судове засідання була вручена представнику позивача 29.10.2019, тобто за 1 день до судового засідання, що не є завчасним повідомленням особи, яка викликається, що є безумовною підставою для скасування судових рішень (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.12.2018 у справі № 905/2190/17).

Доводи інших учасників справи

Від Міністерства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "ФФ"Дарниця" - без задоволення. Міністерство вважає, що рішення та постанову ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, судами правильно встановлено норми Закону, які визначають, що є знаком та його використанням, а також правильно застосовано відповідні норми до відносин з визнання знака " Корвалол Corvalolum" добре відомим з урахуванням відомостей про застосування знака "Корвалол", у тому числі і у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака. Суди правильно застосували норму матеріального права та повноваження колегії апеляційної палати щодо урахування інших фактичних даних та доказів, які мають значення для розгляду заяви. Висновок експерта № 171 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 23.09.2019 та висновок дослідження рівня обізнаності споживачів про знак для товарів і послуг "Корвалол Corvalolum" від 21.08.2019 не містять нових доказів, а стосуються ретроспективи обставин, які досліджувала колегія Апеляційної палати Міністерства, а тому суди, ухвалюючи рішення, не порушили норм процесуального права.

Від ПАТ "Фармак" також надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому воно зазначає, що доводи касаційної скарги не ґрунтуються на законі, є безпідставними та спростовуються висновками судів попередніх інстанцій і просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Разом з тим ПАТ "Фармак" звертає увагу Суду на те, що норми Порядку не обмежують ані кола доказів, які повинен подати заявник на підтвердження доброї відомості знака, ані кола доказів, які підлягають дослідженню і встановленню колегією Апеляційної палати Міністерства, а тому документи, які містили посилання на знак "Корвалол", є достатнім і належним доказом підтвердження фактору відомості знака "Корвалол Corvalolum", оскільки відповідні знаки мають повну семантичну тотожність. Окрім того, використання знака "Корвалол Corvalolum" також підтверджується доказами, наданими до Апеляційної палати Міністерства і врахованими судами попередніх інстанцій під час розгляду справи. На думку ПАТ "Фармак", аргументи касаційної скарги щодо порушення пунктів 3.2, 7.2 Порядку та статей 1, 25 Закону зводяться до вимог про переоцінку наявних у справі доказів, що є неприпустимим відповідно до приписів ГПК України. Також ПАТ "Фармак" зазначає, що висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 608/614/15ц, стосуються застосування норми права у правовідносинах, які за суб`єктним складом, об`єктами, нормами права, що їх регулюють, не є подібними до правовідносин, що виникли у цій справі. У даному випадку у рішенні Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017 не порушується, не заперечується і не оспорюється право чи законний інтерес позивача, оскільки жодних питань щодо прав ПАТ "ФФ"Дарниця" на знак за свідоцтвом України № 49087 не вирішувалось, а та обставина, що у справі № 910/13908/17 оспорюються права ПАТ "ФФ"Дарниця" на знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087, не свідчить про порушення охоронюваних законом інтересів ПАТ "ФФ"Дарниця" самим рішенням Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017.

Водночас ПАТ "Фармак" наголошує, що, за доводами позовної заяви, відсутність висновку соціологічного опитування вказує на незаконність рішення Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017, тому ПАТ "Фармак" як відповідач у справі, в силу засади змагальності сторін, має право на спростування такого доводу позивача та надання доказів на підтвердження того, що наявність або відсутність результатів соціологічного опитування не вплинула і не могла вплинути на рішення Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017, зокрема, зумовити прийняття Апеляційною палатою Міністерства іншого за змістом рішення. Врахування висновку соціологічного опитування обґрунтовує правильність висновку про законність рішення Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017, оскільки подані результати дослідження рівня обізнаності споживачів виключають ту обставину, що надання соціологічного опитування у 2017 році могло б вплинути на рішення Апеляційної палати Міністерства. Також підтверджує правильність висновків Апеляційної палати Міністерства і висновок експерта від 23.09.2019 № 171 за результатами дослідження проведеного атестованим судовим експертом Жилою Б. В.

Разом з тим ПАТ "Фармак" звертає увагу суду на те, що ПАТ "ФФ"Дарниця" без поважних причин не забезпечило явку своїх представників у судове засідання 23.10.2019 після перерви, а тому ПАТ "ФФ"Дарниця" не було позбавлене права і мало достатньо часу самостійно поцікавитись інформацією про дату, час і місце розгляду справи відповідно до частини першої статті 9 ГПК України. До того ж особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї справи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 925/125/14).

Розгляд клопотань учасників справи

Від ПАТ "Фармак" 02.06.2020 до Касаційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи колегією суддів у складі п`яти суддів. Клопотання обґрунтоване тим, що справа № 910/17792/17 розглядалась судами неодноразово, а її вирішення має значення для ПАТ "Фармак" та для формування єдиної правозастосовчої практики.

Водночас відповідно до частини четвертої статті 33 ГПК України перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2020 для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: Булгакова І.В. - головуючий, судді: Львов Б.Ю., Селіваненко В.П.

Частиною одинадцятою статті 33 ГПК України передбачено, що питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 32 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється ухвала.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 301 ГПК розгляд справ у суді касаційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття касаційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2020 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "ФФ"Дарниця" та призначено її до розгляду на 19.05.2020. У судовому засіданні 19.05.2020 було розпочато розгляд справи по суті та у зв`язку з необхідністю, що виникла, ухвалою Верховного Суду від 19.05.2020 відкладено її розгляд на 02.06.2020.

З урахуванням викладеного у задоволенні клопотання ПАТ "Фармак" про збільшення складу колегії суддів Верховного Суду при розгляді справи № 910/17792/17 із трьох до п`яти суддів слід відмовити.

Разом з тим від ПАТ "Фармак" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, після завершення строку самоізоляції представників ПАТ "Фармак" Таранчука Д. В. та Теслі Ю.О . Клопотання обґрунтоване тим, що представникам ПАТ "Фармак" Таранчуку Д.В. та Теслі Ю.О. 01.06.2020 стало відомо про їх контакт з особою, у якої було підтверджено випадок COVID-19.

Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою і 19.05.2020 у судовому засіданні були присутні та надавали свої пояснення представники ПАТ "Фармак", Суд вважає за можливе вирішити спір у цій справі у відповідному судовому засіданні та не відкладати його розгляд. Водночас ПАТ "Фармак" не додано до клопотання доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, а юридична особа не була позбавлена можливості забезпечити явку у судове засідання іншого представника.

Враховуючи наведене, та те, що матеріали справи містять достатньо відомостей для з`ясування обставин, які мають значення для справи, Суд дійшов висновку про відхилення клопотання ПАТ "Фармак" про відкладення розгляду справи.

Від Міністерства клопотань про відкладення розгляду справи не надійшло, про дату, час і місце судового засідання повідомлене належним чином.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017 визнано добре відомим в Україні знак "Корвалол Corvalolum" на ім`я ПАТ "Фармак" для товарів 5 класу МКТП "фармацевтичні препарати, а саме: снодійні, заспокійливі, седативні, спазмолітичні препарати, кардіологічні лікарські засоби" станом на 01.12.2002.

При прийнятті рішення Апеляційна палата Міністерства виходила, зокрема, з такого: знак "Корвалол Corvalolum" використовується на території України з 1991 року шляхом нанесення на упаковку препарату, під час продажу та пропонування товару до продажу, зокрема в інструкціях, листівках, описах, у діловій документації; активне використання знака "Корвалол Corvalolum" в Україні та за її межами почалося з 1996 року. Так, у цьому році було поставлено 14,455 млн. флаконів препарату до аптек та фармацевтичних фірм України, Естонії, Вірменії, Латвії, Молдови та Литви, про що свідчить надана інформаційна довідка заявника; зокрема, у період з 2000 по 2002 рік в Україні було продано 71,683 млн. флаконів, а усього за період з 2000 по 2017 рік - 239,189 млн. флаконів, що підтверджується наданою заявником довідкою та даними роздрібного аудиту Системи дослідження ринку "Фармексплорер", що є аналітичним продуктом на ринку роздрібної реалізації лікарських засобів України. Результати такого аудиту, проведеного товариством з обмеженою відповідальністю "Проксіма рісерч", свідчать про те, що: препарат "Корвалол Corvalolum" у всіх лікарських формах успішно реалізовується в мережі аптек по всій території України в значних обсягах; так само активно знак "Корвалол Corvalolum" використовується заявником і за кордоном; відповідно до довідки заявника від 19 червня 2017 року № 17/6126 у 1996 році препарат під знаком "Корвалол Corvalolum" експортувався до Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Естонії, Казахстану, Латвії, Литви, Молдови, Росії, а у 1999-2001 роках було розпочато його експорт до Туркменістану, Таджикистану та Узбекистану; обсяги реалізації продукції, маркованої знаком "Корвалол Corvalolum", свідчать про високу популярність цього препарату серед споживачів як в Україні, так і за її межами; популярність препарату " Корвалол " і відомість знака "Корвалол Corvalolum" серед медичних фахівців підтверджуються відомостями про його замовлення Державним комітетом України з медичної та мікробіологічної промисловості "Держкоммедбіопром" для Головного військово-медичного управління генерального штабу Збройних сил України; у 1996 році було замовлено поставку на 1997 рік препарату "Корвалол Corvalolum", виробництва АТ "Фармак", у кількості 96 тис. упаковок; обізнаності споживачів щодо лікарського засобу, маркованого знаком "Корвалол Corvalolum", сприяла інформація про нього, яка постійно розміщувалась у спеціалізованих виданнях, енциклопедіях та довідниках, таких як: "Коротка медична енциклопедія" (видавництво "Радянська енциклопедія" Москва, 1990 рік), довідник Відаль "Лікарські препарати в Росії" (1997 рік), "Лікарські засоби. Посібник для лікарів" (видавництво "Торсинг", Харків,1997 рік) тощо.

ПАТ "ФФ"Дарниця" є власником знака для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 (дата подання заявки 07.08.2003), який зареєстрований відносно товарів класів 5 і 16, а також послуг класу 35 МКТП.

Спір, як стверджує позивач, виник у результаті того, що станом на 01.12.2002 ступінь відомості знака " Корвалол Corvalolum" у відповідному секторі суспільства не був достатнім для визнання вказаного позначення добре відомим на території України, добра відомість вказаного знака не підтверджується фактичними даними та доказами, тому Апеляційна палата Міністерства дійшла помилкового висновку про добру відомість знака "Корвалол Corvalolum", що порушує майнові права та інтереси позивача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

ГПК України:

частини перша-третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частини друга, третя, четверта статті 120:

- суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою;

- виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень;

- ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії;

частина перша та пункт 1 частини другої статті 202:

- неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею;

- суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 2 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

пункт 5 частини першої статті 310:

- судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Одним з доводів касаційної скарги є твердження скаржника про те, що судами розглянуто справу за відсутності ПАТ "ФФ"Дарниця", належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Касаційний суд, перевіривши наведені ПАТ "ФФ"Дарниця" доводи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні 23.10.2019 було оголошено перерву до 30.10.2019 о 15:30. Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2019 викликано у судове засідання, призначене на 30.10.2019, ПАТ "ФФ"Дарниця" як позивача у справі. Явка учасника була визнана обов`язковою.

30.10.2019 від ПАТ "ФФ"Дарниця" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник позивача, уповноважений на представництво ПАТ "ФФ"Дарниця", випадково дізнався про дату судового засідання лише 30.10.2019, проте не може брати участь у судовому засіданні, оскільки відповідно до наказу від 29.10.2019 з 30.10.2019 перебуває у відрядженні в м. Одесі.

Судом першої інстанції встановлено, що копію ухвали господарського суду міста Києва від 23.10.2019 про виклик ПАТ "ФФ"Дарниця" у судове засідання на 30.10.2019 отримано останнім 29.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103051668000.

Таким чином, суд першої інстанції зробив висновок, що представник ПАТ "ФФ"Дарниця" 29.10.2019 був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні 30.10.2019 господарським судом міста Києва здійснено розгляд справи за участю представників ПАТ "Фармак" та Міністерства і ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "ФФ"Дарниця".

Відповідно до частин другої, третьої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Верховний Суд відзначає, що під час перебування справи у провадженні суду останній повинен забезпечувати дотримання балансу між процесуальними правами сторін щодо права бути обізнаним про судову справу та своєчасним розглядом справи і вживати всіх можливих заходів для розгляду справи з дотриманням розумних строків.

Частиною четвертою статті 120 ГПК України встановлено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Касаційний господарський суд відзначає, що розгляд справи судом за відсутності сторони або інших учасників справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення сторони, учасника справи про дату, час та місце судового засідання.

Таким чином, за відсутності у суду першої інстанції відомостей щодо належного та завчасного повідомлення ПАТ "ФФ"Дарниця" про судові засідання суд мав вжити заходів щодо такого повідомлення, в тому числі й відклавши, за необхідності, розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 202 ГПК України).

Разом з тим до суду першої інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було обґрунтоване неналежним повідомленням представника ПАТ "ФФ"Дарниця" про дату та час судового засідання.

Проте суд першої інстанції не врахував зазначені обставини, а апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про належне повідомлення судом першої інстанції представника ПАТ "ФФ"Дарниця" про дату та час судового засідання, у зв`язку з чим суди припустились порушення процесуального права, вказаного у наведеній нормі статті 310 ГПК України, яка в імперативному порядку визначає відповідні наслідки скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд. Також аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 28.12.2018 у справі № 905/2190/17 та від 10.10.2019 у справі № 904/3835/18, однак судом апеляційної інстанції, під час перегляду рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2019 такі висновки враховані не були.

Господарський суд міста Києва, здійснивши розгляд справи без участі ПАТ "ФФ"Дарниця" за відсутності інформації про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи, не звернув уваги на те, що конституційне право на участь у судовому розгляді, у тому числі бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду, не може вважатися формальним; це є порушенням зазначених вимог законодавства та підставою для безумовного скасування судового рішення.

За таких обставин не можна дійти висновку про те, що ПАТ "ФФ"Дарниця" було належним чином повідомлене про дату та час розгляду справи № 910/17792/17 (завчасно, не менш ніж за п`ять днів) судом першої інстанції.

Зі свого боку, суд апеляційної інстанції на викладене уваги не звернув, порушення норм процесуального права, яке було допущено місцевим господарським судом, не виправив, тобто припустився того ж порушення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Що ж до інших доводів касаційної скарги, то з огляду на мотиви скасування судових актів судів першої та апеляційної інстанцій суд вважає їх розгляд передчасним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційний господарський суд вважає, що доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження з огляду на мотиви, викладені у цій постанові, а відтак рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог (тобто для визнання рішення Апеляційної палати Міністерства недійсним), прав та обов`язків сторін, оцінки доказів, і залежно від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Судові витрати

Верховний Суд відзначає, що питання щодо розподілу судових витрат зі справи має бути вирішено за результатами нового розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 зі справи № 910/17792/17 скасувати.

3. Справу № 910/17792/17 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко