Коментар до Постанови ВС від 23.01.2025 у справі № 240/32993/23

Нагадаємо, що органи Держпраці в силу приписів ч. 6 ст. 2 Закону №877 належать до органів держнагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

І наразі за п. 1 Постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» встановлено мораторій на проведення планових перевірок на період дії воєнного стану. Водночас за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (п. 2 Постанови №303).

Про те, які перевірки за таких умов може проводити Держпраці у 2025 році, ми докладно розповідали тут. І зазначили, що попри складання планів-графіків, по суті, Держпраці нині може завітати лише на позапланову перевірку. І навіть якщо Держпраці зазначена у плані комплексних планових перевірок (які начебто в мораторії не згадуються), СГ завжди має можливість відмовитися від комплексної перевірки. Що знову виводить Держпраці з гри.

Проте і для планових, і для позапланових перевірок існує одне загальне правило!

Згідно з ч. 11 ст. 4 Закону №877 плановий чи позаплановий захід щодо госпсуб’єкта-юрособи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Водночас коли йдеться про позапланову перевірку Держпраці, немає норм Закону №877, які би давали можливість переносити строки держнагляду (контролю).

А якщо керівник на момент візиту перевіряльників на підприємстві відсутній, працює віддалено або тимчасово перебуває на лікарняному? І немає іншої особи, уповноваженої на приймання контролерів? То проводиться перевірка чи ні? І якщо інспектори Держпраці все ж таки її проведуть, чи не можна оскаржити на цій підставі результати такої перевірки?

Подивимось на прикладі із практики, щодо якого вже є цьогорічне рішення ВС.

Як інспектори шукали керівника

У період з 25.09.2023 по 26.09.2023 посадовими особами управління Держпраці на підставі посвідчень та листа-погодження Держпраці від 18.09.2023 було здійснено спробу проведення заходу держконтролю (інспектування) за юридичною адресою ТОВ.

У період спроби проведення цієї позапланової перевірки директорка ТОВ на робочому місці була відсутня, і з нею довелося розмовляти по телефону. Під час телефонної розмови керівниця повідомила, що перебуває в іншому місті й не може бути присутньою під час перевірки. А комерційний директор повідомив, що всі документи щодо товариства знаходяться саме у директора. Тобто інших уповноважених осіб для зустрічі контролерів немає.

26.09.2023 посадовими особами Держпраці було складено акт про неможливість проведення заходу держконтролю, в якому зазначено про відсутність керівника або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою за ЄДР, інших документів, що стали підставою для проведення заходу держнагляду (контролю).

Зазначений акт був надісланий поштовою кореспонденцією на адресу ТОВ 27.09.2023.

Також цей акт став підставою для накладення штрафу за порушення проведення заходу держконтролю згідно з абзацом сьомим ч. 2 ст. 265 КЗпП і Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2013 №50, у розмірі 20 100,900 грн.

Штраф було зазначено у складеній постанові, де вказувалось про відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.

ТОВ вважає, що цей акт не відповідає дійсності і вимогам чинного законодавства, оскільки складений без директорки і його примірник їй не надавали. Жодних перешкод вона не вчиняла. Розгляд справи та прийняття спірної постанови також було здійснено без повідомлення та участі товариства.

Хто в цій ситуації мав рацію?

Що каже закон

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юрособами (зокрема, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізособами, які використовують найману працю (далі – об’єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, (далі – Конвенція №81) та Законом України №877, визначав Порядок №823. Однак цей нормативно-правовий акт втратив свою чинність на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №640/17424/19.

Отже, Держпраці не має права складати акт про перешкоди, які не дали можливості провести перевірку, посилаючись на Порядок №823.

Численна судова практика 2022 року вказує на те, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, який став підставою для винесення постанови про накладення штрафу, складений поза межами правового регулювання, що є достатньою і самостійною підставою для скасування постанови. А все через відсутність затвердженої і не скасованої судом форми!

Проте Наказом від 09.03.2023 №1243 (чинний з 23.05.2023) Мінекономіки затвердило форми документів, що складаються при здійсненні заходів Держпраці, серед яких наведено форму акта як акт про неможливість проведення заходу державного контролю (форма 3).

Однак у ньому зазначено, що захід державного контролю неможливо провести у зв’язку зі створенням перешкод у діяльності інспектора праці. А не через відсутність керівника або уповноваженої особи. Чи вважати в цьому випадку відсутність директорки перешкодою, яку створило ТОВ для проведення перевірки Держпраці? Нагадаємо, що йдеться про позапланову перевірку, про проведення якої ТОВ заздалегідь ніхто не попереджав.

Що ж до застосування штрафу, тут теж були свої проблеми.

Порядком №509 передбачено, що штрафи накладаються на підставі:

  • акта про виявлення під час перевірки госпсуб’єкта або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення,
  • акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Таким чином, положення Порядку №509 не передбачали такої підстави для накладення штрафу, як акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Чи створювались перешкоди?

ВС наголошує, що Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб’єктів правопорушень шляхом накладення штрафів у розмірі та з підстав, визначених у ч. 2 ст. 265 КЗпП, зокрема у зв’язку з недопущенням до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та створення перешкод у її проведенні.

ВС і раніше наголошував, що відсутність або наявність у період спірних правовідносин підзаконного нормативно-правового акта, який би передбачав можливість накладення штрафу на підставі акта фактичної перевірки податкового органу, не може впливати на обсяг, зміст та порядок реалізації вищезгаданих повноважень податкових органів та органів з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, змінювати чи скасовувати їх, оскільки ці повноваження належать вказаним суб’єктам відповідно до закону. На цій підставі Суд дійшов висновку, що оскільки можливість накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю на підставі відповідного акта передбачена законом (КЗпП), то орган контролю діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (постанова від 17.04.2024 у справі №560/3981/23).

Докладніше аналізуючи питання порядку накладення штрафів у контексті мотивів та доводів щодо втрати чинності постановою КМУ № 823, ВС враховує, що штрафи накладаються Держпраці у порядку, встановленому КМУ.

Верховним Судом у постанові від 02.10.2024 у справі № 560/11269/23 зазначено, що штрафи, передбачені положеннями ч. 2 ст. 265 КЗпП, можуть бути застосовані Держпраці виключно за умови наявності відповідного Порядку №509, який в цілому не зазнав змін через втрату чинності Постановою №823.

Чи правомірні підстави для акта?

ВС звернув особливу увагу на правомірність підстав для накладення на ТОВ штрафу на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування в контексті дотримання Держпраці процедури проведення перевірки.

Само по собі складання посадовими особами Держпраці акта про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність посадових осіб об’єкта інспектування за своїм місцезнаходженням без виявлення ознак перешкоджання об’єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування не може вважатись самостійною підставою для притягнення госпсуб’єкта до відповідальності за абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

При цьому, з’ясовуючи поінформованість особи про проведення перевірки, необхідно також зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності.

Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії не можуть бути підставою для скасування постанови про штраф.

Але ще раз наголосимо: цього разу йшлося про позапланову перевірку. А вона тим і відрізняється від планової, що про неї роботодавця заздалегідь не повідомляють!

Так, проведення позапланового заходу було призначено у зв’язку із надходженням заяви фізособи на дії директора ТОВ щодо непроведення виплати зарплати з вересня 2022 року та зменшення її розміру без погодження з працівником. Тобто була скарга від працівника, й інспектори Держпраці завітали на виїзну перевірку.

Про цей факт інспектори повідомили керівницю за допомогою телефонного зв’язку вже після початку здійснення перевірки ТОВ на предмет додержанням законодавства про працю.

Таким чином, Держпраці не було надано жодних доказів про те, що директорка знала про майбутнє здійснення заходу контролю і була відсутня на робочому місці, щоб уникнути цієї перевірки.

Крім того, Держпраці не надала суду доказів, які б підтверджували, що під час здійснення заходу держконтролю посадові особи виконали вимоги Закону №877 та пред’явили керівнику госпсуб’єкта-юрособи або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу держнагляду (контролю), копію погодження Держпраці України на проведення заходу і надали госпсуб’єкту копію посвідчення (направлення). І це зрозуміло, адже по телефону документи не пред’явиш.

Враховуючи вищезазначене, ВС вирішив, що поведінка директорки ТОВ не свідчить про її ухилення від одержання повідомлення або вчинення інших недобросовісних дій, які б могли стати підставою для притягнення до відповідальності за абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Тому, на думку суддів ВС, у коментованій нами справі є як протиправність призначення Держпраці позапланової перевірки ТОВ (без наявності, зокрема, погодження Держпраці України), так і передчасність складення акта про неможливість проведення заходу державного контролю з огляду на відсутність перешкод для проведення перевірки як таких.

Водночас вищевказані висновки не означають, що посадові особи Держпраці позбавлені можливості з дотриманням положень чинного законодавства перевірити інформацію, викладену у заяві громадянина про невиплату йому заробітної плати роботодавцем-ТОВ. Наприклад, отримати від ПФУ інформацію, чи було нараховано зазначену зарплату працівникові. А потім, шляхом надсилання листа-запиту роботодавцеві, з’ясувати обставини, була ця зарплата виплачена чи ні (а якщо так, то коли саме). І, зрештою, домовитись із керівником про строки позапланової перевірки або про призначення іншої уповноваженої особи, яка прийматиме перевірку під час відсутності керівника.

Автор статті: Канарьова Наталія