Що потрібно знати у разі оголошення в розшук за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації

Станом на 4 січня органи Національної поліції відкрили близько 9000 кримінальних проваджень щодо осіб, які ухиляються від призову за мобілізацією.

Давайте розберемося про законність підстав кримінальних проваджень за статтею 336 КК України - Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Спочатку давайте розбиратися хто такий ухилянт?

Законодавство України не містить чіткого визначення, що ухилянт – це громадянин, який зробив чи не зробив певні дії….

Суб’єктом злочину, передбаченого статтею 336 КК України – є громадянин України, якийпридатний за віком і станом здоров'я до несення військової служби за відсутності відстрочки чи рішення про непридатність особи до несення військової служби, а так само офіцер запасу. Враховуючи формулювання за станом здоров’я, - це громадянин, який пройшов ВЛК.

На практиці відбувається трохи по-іншому: працівники поліції зупиняють чоловіків і повідомляють їм про те, що вони знаходяться в базі розшуку «ухилянтів» АРМОР (це інтегрована інформаційно-пошукова система МВС України, назва розшифровується як «Автоматизоване робоче місце оперативного робітника»)буцімто у зв’язку зі скоєнням ними адміністративного порушення правил військового обліку. Хоча насправді жодних порушень людина ще не вчиняла.

Пользуйтесь консультацией: Неявка по повестке в военкомат теперь будет стоить дорого

Для внесення в базу АРМОР мають відбутися певні події.

Спочатку мають вручити повістку із дотриманням вимог законодавства, тобто не виписану від руки, а вручену особисто в руки під підпис громадянина, якому потрібно з’явитися до ТЦК. У разі ігнорування даної повістки працівники ТЦК можуть скласти адміністративний протокол на громадянина, який не з’явився до ТЦК. Але тут слід врахувати факт, що як будь-який протокол про адміністративне правопорушення можна оскаржити до суду, так відповідно і даний протокол має бути предметом судового розгляду. Кожен громадянин України наділений правом звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Отже, лише по суті після судового розгляду можна робити висновки чи визнаному винним сплачувати штраф чи з’ясується, що вини громадянина то і не доведена.

Відповідно у разі визнання вини за адміністративним правопорушенням ТЦК може звертатися до правоохоронних органів щодо доставлення громадянина до ТЦК.

Правила військового обліку визначені в Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу», а також в постанові КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 30.12.2022 року № 1487.

Відповідно до діючих на сьогодні Правил військового обліку, військовозобов’язані повинні:

- перебувати на військовому обліку (Додаток 2 до постанови КМУ № 1487);

- прибувати за викликом до ТЦК та СП для: для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів (військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), проходження медичного огляду, направлення на підготовку, призову на військову службу (ч. 10 ст. 1 Закону);

- після прибуття до нового місця проживання в 7-денний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за 3 дні до вибуття з місця проживання знятися із обліку (ч. 3 ст. 37 Закону);

- в разі зміни сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади та інших персональних даних, зазначених у статті 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» особисто в 7-денний строк повідомити про такі зміни ТЦК та СП, де вони перебувають на військовому обліку (ч. 11 ст. 38 Закону);

- надавати ТЦК та СП документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Додаток 2 до постанови КМУ № 1487).

- проходити медичний огляд, який проводиться щодо військовозобов’язаних один раз на 5 років військово-лікарськими комісіями районних, міських ТЦК та СП (Наказ МОЗ від 14.08.2008 року № 402).

У разі порушення будь-якого із вище перелічених правил на порушника може бути складено адміністративний протокол за частиною 2 ст.210 КУпАП: повторне протягом року вчинення порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Протокол складається за частиною 2 ст.210, бо зараз в країні воєнний стан – особливий період.

Відповідно до ст. 235 КУпАП справи про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за ст. 210-1 КУпАП розглядають ТЦК та СП, то і протоколи про вчинення таких адміністративних правопорушень мають складати уповноважені особи цих органів. Але сталось, не як гадалось… Адже як у статті 255 КУпАП, що визначає перелік осіб, які мають право складати протокол про адміністративні правопорушення, так і у Положенні про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154, про повноваження ТЦК та СП (їх посадових осіб) складати протоколи не йдеться.

Загальний строк, передбачений ст. 38 КУпАП, при нетриваючому адміністративному порушенні — два місяці з дня вчинення такого правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше як через два місяці з дня його виявлення.

ТЦК та СП може подати звернення до поліції. Тільки після цього поліція має право здійснювати адміністративне затримання та доставлення військовозобов’язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210 КУпАП для складання протоколу.

Виходячи з норм статті 281 КПК України, законодавець передбачає наступні підстави оголошення підозрюваного в розшук:

- місцезнаходження підозрюваного невідоме;

- особа перебуває за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення по такий виклик;

- слідчий, прокурор вжив усі необхідні заходів щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Якщо в результаті вжитих заходів місцезнаходження підозрюваного встановити не вдалося, оголошується його розшук. До матеріалів досудового розслідування приєднуються документи, які свідчать про те, що підозрюваний переховується і його місцезнаходження невідоме, а саме: підтвердження про отримання підозрюваним повістки про виклик (у порядку ст. 133 КПК України); постанова про привід підозрюваного і результати її виконання (відповідно до вимог статей 140-143 КПК України); протоколи допитів, інших слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, які було проведено з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного; довідки (з місця роботи, навчання, паспортної служби, військкомату, прикордонної служби, медичного закладу) тощо.

Тобто в матеріалах кримінального провадження, яке відкрито за статтею 336 КК України: мають бути такі документи як: копія врученої повістки з підписом громадянина України, копія протоколу про адміністративне правопорушення з підписом громадянина відносно кого він складений, рішення суду за результатами розгляду даного адмін протоколу, якщо протокол оскаржувався до суду, звернення представника ТЦК до нацполіції з проханням доставити громадянина до ТЦК, направлення дізнавачем повісток про виклик, рапорт про відсутність громадянина за місцем проживання, документи, що підтверджують відсутність чи переховування громадянина, можливо підтвердження перетинання державного кордону України.

Отже, як ми бачимо представникам ТЦК та представникам поліції необхідно докласти значних зусиль, щоб оголосити громадянина України в розшук.

Читайте статтю: Як розмежувати адміністративну (ст. 210 КУпАП) та кримінальну (ст. 337 КК України) відповідальність за порушення правил військового обліку

Виходячи з аналізу судової практики останнього часу ТЦК та також допускають процесуальні помилки:

• притягнення до відповідальності неуповноважених осіб за ведення військового обліку на підприємстві;
• підписання протоколу про адміністративне правопорушення неуповноваженою особою;
• невстановлення особи правопорушника та склад адміністративного правопорушення;
• невручення протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності відповідальній особі;
• неповідомлення особі про дату, місце, час розгляду справи;
• складання постанови без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (наприклад, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023 року у справі № 451/414/23).

1 січня 2024 року у Верховній Раді зареєстрований законопроєктом №10379-1, яким передбачається внесення змін, зокрема, до ст. 210, 210-1 КУпАП.

Цей законопроект є альтернативним до проєкту закону №10379, який був поданий Кабміном 25 грудня 2023 року.

Отже, порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку буде тягнути за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1 700 грн. Зараз адмінштраф за таке правопорушення в умовах воєнного стану становить від 850 до 1 700 грн.

На керівників підприємств, відповідальних за ведення військового обліку у разі неведення або неналежного ведення військового обліку під час особливого періоду, зокрема і воєнного стану, передбачається накладення штрафу від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів, тобто від 5 100 до 8 500 грн. Зараз такий адміністративний штраф становить від 5 100 до 8 500 грн.

Як бачимо, автори законопроєкту вирішили залишити розміри штрафів такими, які діють наразі. На відміну від законопроєкту №10379, який передбачає штраф до 85 000 грн у разі неведення або неналежного ведення військового обліку під час особливого періоду.

Отже, як можна побачити із діючого на сьогодні законодавства безпідставно не можна оголосити громадянина в розшук за неявку за повісткою до ТЦК. Раджу якщо, Ви, дізналися, що оголошені у розшук, звернутися за кваліфікованою правничою допомогою.

Автор статті: Дрижакова Діна Юріївна