Рухатися із непрацюючою лівою фарою дозволяється лише із застосуванням аварійної світлової сигналізації – інакше штраф на підставі ст. 121 КУпАП (ВС/КАС у справі №177/213/17(2-а/177/16/17) від 18 жовтня 2019 р.)

Фабула судового акту: Насправді водії рухаючись через залиті потужними ліхтарями вулиці у місті дійсно іноді не помічають, що лампочка у фарі перегоріла. Просто не звертають на це увагу оскільки видимість задовільна. Хоча є і інша історія – водії місяцями лінуються замінювати непрацюючі лампи у фарах з тієї самої причини, бо видимість задовільна. При цьому багато водіїв навіть не знають, що статтею 121 КупАП передбачений штраф за порушення пп. 31.4.3 ПДР – «експлуатація т\з з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла».

В цій справі водій т/з із непрацюючою лівою фарою був зупинений інспектором поліції у темному місці дороги і безжалісно оштрафований на 340,00 грн. У розмовах з інспектором водій наполягав на тому, що не бачив, що лампочка перегоріла, говорив, що не має запасної лампочки і не може її купити вночі, і просив супроводити його на заправку в надії купити там лампочку і замінити. Такі пояснення не розжалобили принципового інспектора і постанова про накладення адмінстягнення була складена ним самостійно у службові машині без підпису водія.

Водій оскаржив постанову інспектора поліції до суду. Суд першої інстанції погодився з інспектором, суд апеляційної інстанції скасував постанову інспектора, суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції і залишив рішення суду першої інстанції в силі.

ВС підтвердив, що оскільки до матеріалів справи були залучені та досліджені у судовому засіданні відео матеріали з місця події, то обставини правопорушення доведені, а інспектор поліції притягнув до адмінвідповідальності водія законно.

Ця справа звичайна, але цікава наступним висновком про дискреційні повноваження інспектора поліції. ВС підкреслив, що улюблена правопорушниками стаття 22 КУпАП про малозначність вчинення адміністративного правопорушення, яка при застосуванні має наслідком не штраф а лише попередження, в даній ситуації НЕ може бути застосована.

Судом апеляційної інстанції було розцінено як пом’якшуючи обставини відсутність у водія можливості здійснити заміну лампочки у фарі т/з на місці зупинки о 22 год 45 хв, що унеможливлює придбання такої лампочки та виклику майстра для заміни такої лампочки на місці вчинення правопорушення

Проте це є неправильною кваліфікацією подій і формою втручання у дискреційні повноваження інспектора поліція, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. ВС підкреслив, що суд лише перевіряє правомірність дій та рішень відповідача, їх відповідність законам України та підзаконним нормативно-правовим актам, а також чи вчинені вони в межах наданих повноважень. у

У даному випадку закінчений склад правопорушення настає з того моменту коли особа рухалась з технічною несправністю передбаченою п 31.4 ПДР України не застосовуючи аварійну світлову сигналізацію.

Але найбільш цікавішим в цій ситуації залишається питання, що робити водію далі після того як інспектор поліції наклав на нього штраф. Зазвичай водій сідає в т/з і іде далі із непрацюючою лівою фарою !?

Хіба це не заборонено ПДР, хіба такий т/з отримавши штраф не залишається небезпечним для інших учасників дорожнього руху і хіба папірець штрафу допоміг цього уникнути?

Аналізуйте судовий акт: Водії не можуть бути піддані відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП за неввімкнення за межами населеного пункту денних ходових вогнів або ближнього світла фар, оскільки це тягне за собою попередження (справа № 608/645/19,09.08.19)

Правилами дорожнього руху України не передбачено заборону зупинки на тротуарі, що створює перешкоду для руху пішоходів (ВС/КАС,справа № 727/3774/17,28.11.18)

Підпис водія у постанові про притягнення до адмінвідповідальності не є доказом вини (ВС/КАС № 757/2757/16-а від 22.07.2019)

Доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення постанови (ВС/КАС,№216/5226/16-а,18.07.19)

Доставлення затриманого транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик дозволяється лише у випадку, якщо транспортний засіб суттєво перешкоджає дорожньому руху (ВС/КАС,справа №466/7566/16-а,03.04.14)

Оскільки поліцейським не задокументовано і не доведено факту порушення позивачем ПДР України, то його вимоги про пред'явлення документів в т.ч. реєстраційного документу на транспортний засіб, є неправомірними (ВС/КАС,№ 686/11314/17, 15.03.19)

Користуйтеся консультацією: Когда включать (выключать) дневные ходовые огни (ближний свет фар) за городом

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року

Київ

справа №177/213/17(2-а/177/16/17)

адміністративне провадження №К/9901/24280/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року (головуючий суддя Олефіренко Н. А., судді: Білак С. В., Шальєва В. А.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Кукса Олександра Васильовича, третя особа - Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Кукса Олександра Васильовича, в якому просив скасувати постанову серії АР № 067833 від 03 лютого 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 лютого 2017 року відповідач безпідставно склав відносно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР, Правила) не порушував та діяв у відповідності до вимог п. 31.5 вказаних Правил, якими встановлено обов`язок водія вжити заходів для усунення несправностей, що виникли в дорозі. Саме для усунення несправності лівої фари, яка не горіла в режимі ближнього світла в постійному режимі, він звернувся до відповідача з проханням супроводити до освітленого місця - бензозаправки, яка знаходилася за 50 метрів, однак останній категорично відмовив та склав оскаржувану постанову про накладання адміністративного стягнення в своєму службовому автомобілі без участі позивача, що призвело до порушення його прав, передбачених статтею 268 КУпАП.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачу було відомо про технічну несправність лампи лівої фари, яка горіла не в постійному режимі, тому інспектор роти № 2 батальйону № 2 УПП у м. Кривому Розі лейтенант поліції Кукса Олександр Васильович при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року, скасовано постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 067833 від 03 лютого 2017 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що про несправність лівої фари позивачу стало відомо безпосередньо після його зупинки працівниками поліції, які і повідомили позивачеві про цю технічну несправність, він звернувся до відповідача з проханням супроводити до освітленого місця - бензозаправки, яка знаходилася за 50 метрів, однак останній категорично відмовив та склав оскаржувану постанову. Таким чином, в порушення норми статті 280 КУпАП інспектором патрульної поліції не було встановлено обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність позивача, а саме не було враховано те, що позивач не мав можливості здійснити заміну лампочок світла у фарах автомобілю було звернуто увагу на той факт, що зупинено позивача о 22 год 45 хв, що унеможливлює придбання лампочки ближнього світла та виклику майстра для заміни такої лампочки на місці вчинення правопорушення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не вірно застосував норму статті 22 КУпАП, а саме визнання малозначним вчинення адміністративного правопорушення, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник стверджує, що згідно з п.31.4.3 «в» ПДР, забороняється експлуатація т/з з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла. Частиною першою статті 121 КУпАП встановлено відповідальність за керування т/з, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) у вигляді накладення штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто у даному випадку закінчений склад правопорушення настає з того моменту коли особа рухалась з технічною несправністю передбаченою п. 31.4 ПДР України не застосовуючи аварійну світлову сигналізацію.

Скаржник заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

Позиція інших учасників справи.

Заперечення на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Від інших учасників справи не надходило клопотань про розгляд справи за їх участі.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року.

15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.

На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/24280/18 (адміністративна справа №177/213/17) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Білоуса О. В., суддів: Бевзенка В. М., Желтобрюх І. Л.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року № 558/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 жовтня 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Постановою Інспектора роти № 2 батальйону № 2 УПП в м. Кривому Розі лейтенанта поліції Кукси Олександра Васильовича від 03 лютого 2017 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за те, що він 03 лютого 2017 року о 22 год 45 хв, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2103, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Миру м. Кривого Рогу, порушив п.п. 31.4.3 в) ПДР України, так як на вказаному керованому транспортному засобі не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Вказана постанова складена на місці зупинки на автодорозі по вул. Гетьманська біля будинку № 76, м. Кривого Рогу, тобто в межах адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється юрисдикція УПП в м. Кривому Розі, відповідно до повноважень органів Національної поліції, встановлених статтею 222 КУпАП щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Вважаючи протиправними дії та постанову відповідача позивач оскаржив їх до суду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною першою статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Згідно з частиною першою статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 5 частиною першою статті 213 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції.

Статтею 222 КУпАП визначено перелік адміністративних правопорушень, розгляд яких здійснюється безпосередньо органами Національної поліції, зокрема, це справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті (частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121 1 121 2 КУпАП).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, а саме, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови про адміністративне правопорушення визначено, що у постанові мають міститися: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з пунктом 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу зобов`язаний мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до підпункту 31.4.3 «в» пункту 31.4 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, в разі, якщо не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Пунктом 9.8 ПДР вказано, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року).

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 159 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), відповідно до якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що Національна поліція України уповноважена через посадових осіб притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, за відсутність або ненадання посвідчення водія, а також у разі експлуатації автомобіля в якому не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Верховний Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.

Відеоматеріали з місця події, що були надані відповідачем до матеріалів справи, досліджені судами попередніх інстанцій та є доказами в адміністративній справі, оскільки вони безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення.

Даний спір, згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), є спором фізичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (акту індивідуальної дії).

Верховний Суд зазначає, що у справах про адміністративні правопорушення судом перевіряється правомірність рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким було здійснено притягнення особи до адміністративної відповідальності, та приймається відповідне рішення щодо правомірності/протиправності таких дій (бездіяльності) та наявності правових підстав для скасування вказаного рішення.

Натомість визначення суду апеляційної інстанції про те, що порушення інспектором патрульної поліції не було встановлено обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність позивача, а саме не було враховано те, що позивач не мав можливості здійснити заміну лампочок світла у фарах автомобілю на місці зупинки, та не було звернуто увагу на той факт, що зупинено позивача о 22 год 45 хв, що унеможливлює придбання лампочки ближнього світла та виклику майстра для заміни такої лампочки на місці вчинення правопорушення, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Суд лише перевіряє правомірність дій та рішень відповідача, їх відповідність законам України та підзаконним нормативно-правовим актам, а також чи вчинені вони в межах наданих повноважень. При цьому суду Кодексом адміністративного судочинства в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, не були надані повноваження надавати оцінку правильності врахування суб`єктом владних повноважень обставин, що пом`якшують і що обтяжують відповідальність.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що згідно з п.31.4.3 «в» ПДР України, забороняється експлуатація т/з з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла. Згідно з частиною статті 121 КУпАП відповідальність передбачено за керування т/з, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби). Тобто у даному випадку закінчений склад правопорушення настає з того моменту коли особа рухалась з технічною несправністю передбаченою п 31.4 ПДР України не застосовуючи аварійну світлову сигналізацію.

Враховуючи викладене суд зазначає, що інспектор роти № 2 батальйону № 2 УПП у м. Кривому Розі лейтенант поліції Кукса Олександр Васильович при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, а тому відсутні підстави для скасування постанови серії АР № 067833 від 03 лютого 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

На наведені обставини суд апеляційної інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог частково.

Таким чином, доводи касаційної скарги спростовують висновки суду апеляційної інстанції та приймаються судом в якості належних.

Стаття 352 КАС України визначає підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, касаційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції необхідно задовольнити, скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року і залишити в силі постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2019 року.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року скасувати.

3. Залишити в силі постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О.Єресько

В.М. Соколов