Розумні строки як інструмент захисту від бездіяльності сторони обвинувачення

Останнім часом часто лунають пропозиції щодо покращення законодавчого регулювання кримінального провадження в частині дотримання розумних строків. Здебільшого йдеться лише про його прискорення за рахунок обмеження прав сторони захисту. Проте з огляду на судову практику розумні строки, навпаки, можуть використовуватися для ефективної протидії бездіяльності слідчих і прокурорів на стадії досудового розслідування. (Джерело: З&Б)

Типові випадки тяганини
Відповідно до ч.1 ст.28 Кримінального процесуального кодексу під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Такими вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для їх виконання. Вони не можуть перевищувати передбачені цим кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Серед типових ситуацій на стадії досудового розслідування, коли може ефективно бути використана така засада кримінального провадження, як розумні строки, можна відокремити такі:
- проведення досудового розслідування протягом тривалого строку без прийняття слідчим, прокурором рішення про його закінчення;
- неповідомлення особі про підозру при наявності для цього правових підстав;
- невиконання стороною обвинувачення обов’язку направлення стороні захисту процесуальних документів, надання яких є обов’язковим, зокрема постанов про зупинення досудового розслідування;
- ненадання стороні захисту матеріалів досудового розслідування для ознайомлення;
- непроведення слідчих дій протягом тривалого часу.
На практиці доволі поширеними є випадки коли сторона обвинувачення намагається здійснювати досудове розслідування впродовж необмеженого часу. При цьому обмежуються права та інтереси певної особи, зокрема, проводяться обшуки, збирається певна інформація і документи щодо особи, викликаються особи на допит, накладаються арешт.
Можливості слідчого судді
При цьому в ч.2 ст.28 КПК встановлено загальне правило, що проведення досудового розслідування в розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.
Водночас у ч.6 ст.28 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що зумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим кодексом.
Наведена правова норма кореспондується зі ст.114 КПК. Вона передбачає, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки в межах граничного строку, передбаченого цим кодексом, з урахуванням обставин, установлених під час відповідного кримінального провадження.
Зважаючи на правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 18.10.2019 у справі №757/37346/18-к, передбачений ч.2 ст.28 КПК обов’язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч.6 ст.28 КПК, та встановлення для сторін процесуальних строків відповідно до положень ст.114 КПК.
Встановлення строку розслідування
Даний механізм може бути використаний за клопотанням захисника при повідомленні особі про підозру шляхом встановлення строку для проведення досудового розслідування, що здійснюється тривалий час, та для прийняття прокурором одного з передбачених у ч.1 ст.283 КПК процесуальних рішень (ухвала слідчого судді Печерського районного судді від 27.11.2018 у справі №757/37346/18-к).
Також адвокат особи, праві інтереси якої обмежуються в кримінальному провадженні протягом тривалого часу навіть без наявності статусу підозрюваного, може звернутися з клопотанням про встановлення процесуальних строків досудового розслідування в кількох кримінальних провадженнях одночасно (ухвала слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 20.02.2019 у справі №757/5607/19-к).
Установлення слідчим суддею строку для прийняття одного з рішень, передбачених у ч.2 ст.283 КПК, щодо закінчення досудового розслідування не є незаконним втручанням у діяльність прокурора.
У постанові від 6.12.2019 у справі №757/22213/18к ВС виходив з того, що слідчий суддя не обмежив прокурора у вчиненні процесуальних дій, а зобов’язав виконати вимоги ч.2 ст.283 КПК. Тобто слідчий суддя зобов’язав прокурора вчинити дію, яка відповідно до положень КПК належить до повноважень прокурора та яку норми кримінального процесуального закону зобов’язують його вчинити.
Повідомлення про підозру
Крім того, ініціатором звернення до слідчого судді для встановлення розумного строку може виступити й потерпілий, у тому числі стосовно повідомлення особі про підозру. Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 26.03.2021 у справі №466/1595/21 встановлено строк у 6 місяців для складення та вручення певній особі, яка проходить на даний час у цьому кримінальному провадженні як свідок, повідомлення про підозру або прийняття іншого остаточного процесуального рішення.
За ініціативою представника потерпілого ухвалою слідчого судді Каланчацького районного суду Херсонської області від 12.05.2020 у справі №657/612/20 для слідчого та прокурора встановлено строк для повідомлення про підозру винним особам або прийняття іншого остаточного процесуального рішення в кримінальному провадженні — 20 днів з моменту набрання ухвалою законної сили.
Ненадання процесуальних документів
У разі невиконання стороною обвинувачення обов’язку направлення стороні захисту процесуальних документів, надання яких є обов’язковим ефективним способом захисту прав особи також є звернення до слідчого судді з клопотання про встановлення розумного строку. Про це свідчить ухвала слідчого судді Шевченківського району м.Києва від 5.03.2021 у справі №761/217/21. Нею слідчому (старшому слідчої групи), яким здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, установлено процесуальний строк у 3 дні з дня отримання цієї ухвали для виконання вимог стст.220 221 КПК щодо надання/надіслання стороні захисту, адвокату, копії постанови слідчого про відновлення та зупинення досудового розслідування в цьому провадженні.
Аналогічно може бути вирішена ситуація при ненаданні стороні кримінального провадження матеріалів для ознайомлення. Відповідно до ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва від 11.11.2020 у справі №760/23245/20 уповноваженому слідчому, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні, установлений строк у 20 днів для надання на ознайомлення матеріалів досудового розслідування представнику потерпілих.
Оскарження відмов прокурора
Ще одним механізмом захисту, крім звернення з клопотанням про встановлення строків, є оскарження до слідчого судді рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування згідно з п.91 ч.1 ст.303 КПК.
Так ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.12.2021 у справі №991/8724/21 зобов’язано керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника чи заступника, які не здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні надати уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво в цьому кримінальному провадженні, або слідчому обов’язкові до виконання вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень за результатами розгляду скарг адвоката на недотримання розумних строків досудового розслідування в кримінальному провадженні, а саме — щодо допиту свідків за участі сторони захисту.
Остаточність ухвал слідчого судді
При цьому слід ураховувати, що другою судовою палатою Касаційного кримінального суду в постанові від 18.10.2019 у справі №757/37346/18-к сформовано висновок щодо застосування норми права, згідно з яким ухвали слідчих суддів, постановлені в порядку стст.28 114 КПК щодо встановлення строків, окремому апеляційному оскарженню відповідно до положень ст.309 КПК не підлягають, а є остаточними.
У той же час до вказаних правовідносин не підлягає застосуванню правова позиція, викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №243/6674/17-к. Вона стосується можливості перегляду лише тих ухвал слідчого судді, які відсутні в переліку ст.309 КПК, проте постановлення яких не передбачено кримінальними процесуальними нормами. Оскільки постановлення ухвал про встановлення розумного строку, як неодноразово зазначав ВС, зокрема в ухвалі від 23.11.2020 у справі №947/21952/20, прямо передбачено ст.114 КПК. Тобто в цьому випадку слідчий суддя діє в межах своєї компетенції.
Отже, використання адвокатом під час досудового розслідування наявного в КПК механізму встановлення слідчим суддею для сторони обвинувачення розумного строку для вчинення певних процесуальних (слідчих) дій, прийняття процесуальних рішень при певних обставинах є досить ефективним способом захисту осіб, чиї права чи інтереси обмежуються під час досудового розслідування.

Автор статті: Олексій КАЛІННІКОВ, старший партнер Адвокатського об’єднання «Могильницький та партнери», адвокат