Р І Ш Е Н Н Я іменем україни 08 жовтня 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Лесько А.О., Хопти С.Ф., Червинської М.Є., Черненко В.А., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградінтерсервіс» до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, позовом комунального підприємства «Елегант» до товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградінтерсервіс», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, витребування майна із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 20 травня 2014 року,в с т а н о в и л а: У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградінтерсервіс» (далі - ТОВ «Кіровоградінтерсервіс») звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 19 лютого 2013 року між ТОВ «Кіровоградінтерсерзіс» та ОСОБА_3 укладено договір дарування, на підставі якого було передано власність ОСОБА_3 13/200 часток комплексу будівель по АДРЕСА_1, а саме: адміністративного корпусу літ. «АА1а1а2», загальною площею 937,0 кв.м, ангару літ. «Ввв1в2вЗ», загальною площею 1405,6 кв.м; ангару літ. «Бб», загальною площею 2386.6 кв.м; гаражу літ. «Г», загальною площею 302,1 кв.м; гаражу літ. «Г», загальною площею 202,6 кв.м; їдальні літ. «ЕЕ1», загальною площею 597,7 кв.м; вбиральні літ. «Ж»; огорожі літ. «NN1», розташовані на земельній ділянці 15 500,00 кв.м. Зі змісту договору дарування вбачається, що директор ТОВ «Кіровоградінтерсервіс» Бойко А.Я. діяв на підставі протоколу загальних зборів засновників від 08 січня 2012 року, але загальні збори засновників у цей день не проводилися. Тобто, протокол загальних зборів засновників від 08 січня 2012 року є фальшивим, директор не мав повноважень на укладання договору дарування. У зв'язку з цим позивач просив суд визнати недійсним договір дарування від 19 лютого 2013 року. У вересні 2013 року комунальне підприємство «Елегант» звернулося з позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Кіровоградінтерсервіс» про визнання недійсним договору дарування, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння. В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що постановою Вищого господарського суду України від 05 грудня 2012 року по справі № 5013/469/12 (5013/1689/11) позовні вимоги КП «Елегант» задоволено: витребувано з володіння ТОВ «Кіровоградштерсервіс» і зобов'язано його повернути КП «Елегант» у господарське відання 13/200 часток комплексу будівель по АДРЕСА_1, а саме: приміщення їдальні загальною площею 597,7 кв.м (літ. ЕЕІ), приміщення гаражу загальною площею 302,1 кв.м (літ. Г), приміщення гаражу загальною площею 202,6 кв.м (літ. Д), Ѕ частини огорожі (літ. NN1). 22 січня 2013 року на підставі наказу господарського суду від 03 січня 2013 року державним виконавцем Кіровського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження. Однак ТОВ «Кіровоградінтерсервіс» 19 лютого 2013 року, після набрання постановою Вищого господарського суду України від 05 грудня 2012 року законної сили та відкриття виконавчого провадження, подарувало нерухоме майно громадянці ОСОБА_3, чим порушило вимоги Конституції України, ГПК України, Закону України «Про судоустрій», відповідно до яких рішення, ухвали, постанови суду, в тому числі господарського, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України. У зв'язку із зазначеним комунальне підприємство «Елегант» просило визнати недійсним договір дарування від 19 лютого 2013 року, укладений між ТОВ «Кіровоградінтерсервіс» і ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстраційний № 586; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та зобов'язати її передати КП «Елегант» нерухоме майно - 13/200 часток комплексу будівель по АДРЕСА_1, а саме: приміщення їдальні загальною площею 597,7 кв.м (літ. ЕЕІ), приміщення гаражу загальною площею 302,1 кв.м (літ. Г), приміщення гаражу загальною площею 202,6 кв.м (літ. Д), 1/2 частини огорожі (літ. NN1). Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 20 травня 2014 року, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Кіровоградінтерсервіс» до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним та задоволено позов КП «Елегант» до ТОВ «Кіровоградінтерсервіс», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, витребування майна із чужого незаконного володіння. Визнано недійсним договір дарування від 19 лютого 2013 року, укладений між ТОВ «Кіровоградінтерсевіс» і ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, витребувано із незаконного володіння та зобов'язано ОСОБА_3 передати КП «Елегант» 13/200 частину комплексу будівель по АДРЕСА_1, яка складається із приміщення їдальні загальною площею 597,7 кв.м, приміщення гаражу загальною площею 302,1 кв.м, приміщення гаражу загальною площею 202,6 кв.м, 1/2 частини огорожі. Вирішено питання судового збору. У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ТОВ «Кіровоградінтерсервіс» не мало права відчужувати спірне майно, оскільки судовим рішенням дане майно було витребувано у товариства як у набувача, який без відповідної правової підстави володіє ним, тому є правові підстави для визнання договору дарування недійсним та для задоволення вимоги КП «Елегант» про витребування свого майна з чужого незаконного володіння. З такими висновками судів повністю погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи. Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам закону судові рішення у повній мірі не відповідають. Судом установлено, що постановою Вищого господарського суду України від 05 грудня 2012 року позов КП «Елегант» до ТОВ «Кіровоградінтерсервіс», третя особа - Кіровоградська міська рада, про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Витребувано у ТОВ «Кіровоградінтерсервіс» та зобов'язано його передати КП «Елегант» нерухоме майно, а саме: 13/200 частинну комплексу будівель по АДРЕСА_1, що складається з приміщення їдальні загальною площею 597,7 кв.м (літ. ЕЕ1), приміщення гаражу загальною площею 302,1 кв.м (літ. Г), приміщення гаражу загальною площею 202,6 кв.м (літ. Д), 1/2 частини огорожі (літ. NN1) (а. с. 50-52, т. 1). 22 січня 2013 року державним виконавцем Кіровського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду № 5013/469/12 від 03 січня 2013 року, що був виданий на виконання постанови Вищого господарського суду України від 05 грудня 2012 року про витребування з володіння ТОВ «Кіровоградінтерсервіс» спірного нерухомого майна та зобов'язання передати це майно КП «Елегант» (а. с. 53, т. 1). 19 лютого 2013 року між ТОВ «Кіровоградінтерсервіс» в особі директора Бойко А.Я. і ОСОБА_3 укладено договір дарування, за умовами якого товариство безоплатно передало у власність обдарованої 13/200 частки комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, договір посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований у реєстрі за № 586 (а. с. 5-6, т. 1). Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Суди, посилаючись на ст. ст. 203, 215 ЦК України та визнаючи недійсним договір дарування, виходили з того, що позивач як власник нерухомого майна має право на звернення до суду з вказаними позовними вимогами. Проте, відповідно до абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9 (далі - Постанова) відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Як роз'яснено у п. 10 зазначеної Постанови, не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Таким чином, оскільки КП «Елегант» не є стороною договору дарування, то визнання договору недійсним є неналежним способом захисту прав позивача, і він має право на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України тільки витребувати майно, яке було предметом спірного договору. Тобто, суди дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору дарування, укладеного між ТОВ «Кіровоградінтерсервіс» і ОСОБА_3 В іншій частині висновки судів є обгрунтованими, відповідають вимогам матеріального та процесуального права. Оскільки обставини справи судами встановлені повно і правильно, не потребують додаткового дослідження доказів, однак судові рішення у частині позовних вимог про визнання недійсним договору дарування ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права, тому вони у цій частині підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 341 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог з вищенаведених підстав. Керуючись ст. ст. 333, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справв и р і ш и л а : Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 20 травня 2014 року скасувати у частині позовних вимог про визнання недійсним договору дарування та ухвалити у цій частині нове рішення. У задоволенні позову комунального підприємства «Елегант» до товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградінтерсервіс», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування відмовити. У решті рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 20 травня 2014 року залишити без змін. Рішення оскарженню не підлягає. Головуючий: Д.Д. Луспеник Судді: А.О. Лесько С.Ф. Хопта М.Є. Червинська В.А. Черненко