Проблеми оцінки післяаварійних автомобілів в Україні або для кого "залишки солодкі"

Про те, що багато положень української Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не відповідають чинному законодавству та фактичній ринковій ситуації, вже йшлося неодноразово. Найбільшою мірою недосконалість Методики проявляється у сфері автострахування, що пояснюється специфікою врегулювання збитків, яка визначається як законодавчими актами, так і конкретними правилами страхування.

На жаль, ці проблеми не вирішили і внесені за останні роки до Методики зміни. У нашій статті ми торкнемося лише однієї з цих проблем, а саме проблеми оцінки, так званих, «придатних залишків» (або «тоталів», як їх називають експерти та страховики), тобто того, що залишилося від автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди чи іншого аварії.

Читайте статтю: Довго йшли, але не туди... Куди і як має розвиватися українська судова експертиза

СУТЬ ПРОБЛЕМИ

На жаль, ні у випадку з обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності, ні у випадку з автокаско, Методика не дозволяє об'єктивно оцінити вартість «придатних залишків», що пояснюється насамперед нерозумінням її розробниками суті одного з ключових принципів оцінки — принципу найбільш ефективного використання.

Відповідно до цього принципу, оцінювачем (експертом) самостійно має бути обраний найбільш розумний та фактично можливий варіант використання об'єкта оцінки, який забезпечить йому найвищу поточну вартість.

Іншими словами, це той варіант використання, який є фізично можливим, економічно обґрунтованим, фінансово здійсненним та приводить до найвищої вартості об'єкта. Керуючись цим принципом, оцінювач (експерт) спочатку повинен визначити той варіант використання пошкодженого ТЗ, який буде найбільш вигідним з економічної точки зору, законним з точки зору чинного законодавства та здійсненним виходячи з реалій, в яких знаходиться власник цього ТЗ.

Чи відповідає цьому принципу вимога Методики вважати вартістю пошкодженого ТЗ у разі, якщо ремонт є економічно недоцільним, його утилізаційну вартість? Ні – і ось чому.

Продаж пошкодженого ТЗ «по частинах» вимагає багато часу та витрат. Тому навряд чи сам власник чи страхова компанія, якій перейшло право власності на пошкоджений автомобіль, займатимуться його розбиранням, дефектуванням та продажем «частками». Такий продаж – це окремий бізнес, що потребує відповідних площ, персоналу та, природно, витрат. Основними гравцями цього бізнесу є авторозбірки, які скуповують пошкоджені ТЗ повністю, а не частинами. Тому у автомобіля, ремонт якого економічно недоцільний, лише одна розумна доля – бути повністю проданим.

Читайте статтю: Чим відрізняється майнова шкода і матеріальний збиток або як формулювання вимоги впливає на розмір відшкодування

ЯК ОЦІНЮВАТИ «ЗАЛИШКИ» ТА ЯКИЙ МЕТОД ОЦІНКИ ВИБРАТИ?

Інше питання, чи буде цей автомобіль надалі розбиратися, чи він відновлюватиметься кустарним способом. Але це питання ні автовласника, ні страхову компанію вже не цікавить. Тому, дотримуючись принципу найбільш ефективного використання, «тотальний» автомобіль слід оцінювати як автомобіль у пошкодженому стані, тому що саме його продаж у такому стані є найбільш вигідним з економічної точки зору, законним з точки зору чинного законодавства та здійсненим виходячи з реальної ситуації, в якій знаходиться власник цього транспортного засобу.

Ще однією причиною, що підтверджує необхідність оцінки "тотального" автомобіля, як ТЗ у пошкодженому стані, є ті безглузді величини вартості, які виходять при оцінці ТЗ через вартість утилізації.

На практиці, вартість запасних частин, що залишилися, найчастіше, значно перевищує вартість ТЗ до аварії. І це логічно. На цьому ґрунтується бізнес авторозбірок, де вживані запасні частини продаються за 30-50% вартості нових аналогів.

Навіть для людей непосвячених у премудрості оцінки, зрозуміло, що ринкова вартість автомобіля завжди буде меншою за ринкову вартість складових його запасних частин (хіба що за рідкісним винятком, коли, наприклад, вартість автомобіля вирішальною мірою визначається популярністю персони, яка на ньому їздила). Хто в цьому сумнівається, може перевірити це твердження шляхом додавання вартості всіх запчастин будь-якого автомобіля, представленого в тій чи іншій калькуляційній програмі.

У всіх випадках, за винятком вищеописаної ситуації з колекційним автомобілем, сума вартості запчастин буде вищою за ринкову вартість автомобіля. Тому, в переважній більшості випадків, вартість усіх, що залишилися, неушкодженими і придатними для подальшого використання запасних частин, також буде більшою за вартість автомобіля до аварії.

При цьому слід мати на увазі, що оцінка ринкової вартості пошкодженого ТЗ за формулою №2 (а саме цей алгоритм залишає Методика в якості альтернативи оцінки МС через вартість утилізації), також дає свідомо помилковий результат. У більшості випадків вартість «тотального» ТЗ, визначена за цією формулою, дорівнюватиме нулю. У той же час на практиці такий автомобіль може коштувати кілька десятків а то й сотень тисяч гривень.

Саме тому, у німецькій методиці, розробленій Інститутом експертних знань (м. Кельн, Німеччина), чітко сказано: «Не потрібно в жодному разі вказувати як залишкову вартість чисто арифметичну вартість, в якій від встановленої відновної вартості вираховується підсумовування з витрат на ремонт та зниження вартості».

Тому основним методом оцінки "тотального" автомобіля є метод аукціону, при якому визначається максимальна ціна пропозиції за виставлений на продаж пошкоджений автомобіль. Зрозуміло, що максимальна із запропонованих цін за пропоноване до продажу авто і буде його ринковою вартістю (навіть у такому, не зовсім «товарному» вигляді).

Аукціон може бути проведений у «ручному режимі», коли заінтересована особа запрошує для огляду пошкодженого авто професійних скупників «тоталів» (добре, що пропозиціями про швидкий викуп автомобілів після ДТП забиті сторінки автомобільних сайтів). При цьому проведення аукціону в ручному режимі вимагає від оцінювача та осіб, на замовлення яких він робить оцінку, багато часу: необхідно не тільки зателефонувати потенційним покупцям, але й витратити час на ознайомлення їх із фотографіями пошкодженого авто, що непросто зробити у випадках, коли до покупки залучаються скупники з інших регіонів. Але лише залучення максимально можливої кількості учасників аукціону гарантує отримання найбільш справедливої вартості.

Читайте статтю: ЕКСПЕРТИЗА ДТП – СЛІДКУЙТЕ ЗА РУКАМИ

ВІРТУАЛЬНИЙ АУКЦІОН ЯК АЛЬТЕРНАТИВА

Альтернативою «ручному аукціону» є віртуальний аукціон, чому чималою мірою сприяє стрімкий розвиток інтернет-технологій.

Для продажу битого авто заінтересована особа реєструється на сайті-аукціоні, де потім розміщує фотографії та опис пошкодженого ТЗ, вказуючи при цьому низку необхідних для його об'єктивної оцінки параметрів. При описі ТЗ повинні бути зазначені рік його випуску, об'єм двигуна, комплектація, перелік пошкоджень, обмеження щодо використання (наприклад, факт застави).

Знайомлячись з цією інформацією, покупці приймають рішення про те, чи цікава для них ця пропозиція і яку ціну вони дали б за виставлений на продаж автомобіль. Час торгів зазвичай обмежується і в більшості випадків не перевищує одного тижня. Тим не менш, у деяких випадках, можливе продовження терміну експозиції ТЗ на сайті. Це, в першу чергу, відноситься до автомобілів, які не мають великого попиту. Після закінчення торгів особа, яка виставила автомобіль на продаж, отримує електронною поштою відповідне повідомлення.

Оціночна практика компанії ДЕКРА Експерт показує, що результати торгів на віртуальних аукціонах підлягають критичному аналізу так само, як і будь-яка інформація, що використовується оцінювачами. Так, наприклад, із десятка переможців відомого на ринку аукціону лише троє людей погодилися підтвердити свої ставки гарантійними листами. Інші – або проігнорували наше прохання або відмовилися такі листи надавати, пославшись на те, що без огляду автомобіля свою ставку вони не підтверджувати.

У зв'язку з цим цілком резонним є питання, наскільки законним і справедливим, у такому разі, буде утримання зі страхового відшкодування вартості «залишків», за яку ніхто не відповідає? Відомо чимало випадків, коли «перекупник», який приїхав на зустріч з власником аварійного авто, починав під різними приводами збивати призначену ним же ціну. При цьому страхувальник (або потерпілий) вже отримав від страховика зменшене на цю суму відшкодування і внаслідок таких торгів опинявся у явному програші. У виграші, звичайно, виявлялися страховик і переможець аукціону.

НАОЧНИЙ ПРИКЛАД ІЗ ЖИТТЯ

Показовим прикладом усього вищесказаного є нещодавній приклад з пошкодженим у аварійй вантажним автомобілем MAN, за який на аукціоні Автоонлайн запропонували максимальну ціну у 505 000 грн. Страхова компанія, яка страхувала цей автомобіль за полісом каско, не погодилась з запропонованою сумою і знайшла покупця, який був готовий заплатити за вантажівку 20 000 доларів, що на той момент складало біля 740 000 грн, або на 31 % більше, ніж на аукціоні.

Був у нас і протилежний приклад, коли на цьому ж аукціоні за автомобіль Mitsubishi Lancer X «дали» майже 72 тис. грн. Після того, як наш експерт зв'язався з перекупником, який дав цю ціну, останній відмовився підтвердити свою ставку гарантійним листом. Ми розмістили цей же автомобіль на альтернативний аукціонний майданчик, і максимальна пропозиція за нього становила лише 42 тис. грн.

СУДОВА ПРАКТИКА

У Єдиному державному реєстрі судових рішень ми знайшли усього 9 справ, по яким Верховний Суд виніс постанови, в яких було присутня назва згаданого вище аукціону «Автоонлайн». У вісьмох справах суд прийняв сторону страховиків, які за допомогою цього аукціону визначили вартість «залишків», на яку і зменшили потім розмір страхового відшкодування. Лише в одній справі ВС прийняв постанову, якою задовольним вимоги страхувальника, але підставою для цього було заниження страховиком ринкової вартості ТЗ, що в подальшому дало йому можливість визнати автомобіль «тоталом».

Автор статті: Голубенко Олег Миколайович