Проблеми інтелектуальної власності у запитаннях та відповідях

Що таке “інтелектуальна власність” та яке значення вона має в житті людей

Якщо спитати у пересічного громадянина, що таке інтелектуальна власність (ІВ), він скоріш за все пригадає скандальні піратські диски часів Кучми і якісь загальні речі, які ні з чим не асоціюються. Між тим інтелектуальна власність – це все, що створено розумом (інтелектом) людини. Будь-які об’єкти – літературні і музичні твори, винаходи, знаки для товарів і послуг, промислові зразки, комп’ютерні програми, сорти рослин і породи тварин тощо, все це є об’єктами інтелектуальної власності. Чому ми кажемо інтелектуальна «власність»? Річ у тому, що творці об’єктів інтелектуальної власності мають як матеріальні права (вказані об’єкти можна продавати і отримувати матеріальну вигоду), так і нематеріальні (право називатися творцем вказаного об’єкта або об’єктів).

Об’єкти ІВ мають важливе значення як в житті пересічного громадянина, так і для суспільства в цілому. Вони оточують нас скрізь: це і будь-які матеріальні речі (одяг, посуд, побутові прилади, авто), які ми використовуємо в повсякденному житті, і знаки для товарів (торгівельні марки), що привертають нашу увагу у супермаркетах і дозволяють розрізнити однотипні товари різних виробників, згадані комп’ютерні програми, літературні і музичні твори тощо.

Коли більшість людей чує про винаходи, то першою реакцією є впевненість у тому, що “Все вже давно винайдено”.

Дійсно, піонерські винаходи в наш час зустрічаються досить рідко: відкриття будови гену, антитіл, створення комп’ютерів, мобільного зв’язку, тощо. Більша частина, наприклад сучасних винаходів є в певному ступені удосконаленням, часом суттєвим, уже відомих технічних рішень.

В будь-якому випадку, для створення об’єкту ІВ підприємець витрачає час, залучає інтелект фахівців та значні матеріальні ресурси. Відповідно, удосконалення надає нових кращих якостей відомому об'єкту, робить його патентоздатним та має принести власнику ІВ значний прибуток. Отже, власник об’єкта ІВ має захистити свою ділову репутацію та свій об’єкт ІВ від неправомірного використання і неякісної підробки в тому числі. Такі права щодо захисту надає йому національне патентне законодавство.

З іншого боку, творець об’єкту ІВ дуже часто не орієнтується в законодавчих і нормативних актах, які визначають вимоги до складання заявок на об’єкти ІВ і дозволяють ефективно захистити права на згаданий об’єкт. В цьому їм можуть допомогти і допомагають кваліфіковані фахівці у галузі інтелектуальної власності.

Які проблеми щодо питань ІВ існують в Україні?

Інтелектуальна власність давно є суттєвою складовою прогресу цивілізованого людства, а сама система ІВ є двигуном цього процесу, вона стимулює пошук нових неочевидних технічних рішень і нових об’єктів. Виробники об’єктів ІВ разом із фахівцями в сфері інтелектуальної власності представляють стійкий моноліт, в якому виробництво чогось нового обов'язково супроводжується захистом прав на об'єкти ІВ. Таке співробітництво зводить до мінімуму неправомірне використання чужих ідей, технологій або фірмових найменувань, і якщо таке трапляється, то потерпіла сторона отримує гідне відшкодування, а піратство піддається переслідуванню та широкому розголосу.

В Україні проблема порушення прав ІВ існує. Вона полягає не у відсутності в нашій державі системи ІВ як такої (система працює, хоча і потребує певного оновлення і реформування), а у недостатній обізнаності тих, чиї інтереси повинна захищати ця система, та у невикористанні можливостей для захисту, які надає законодавство в даній галузі.

Малі підприємства, середній і великий бізнес починають цікавитися питаннями ІВ, коли безпосередньо зіштовхуються з проблемами порушення прав ІВ. Ми бачимо, як внаслідок “незрозумілих” обставин фірми з відомим ім'ям змінюють назви; як з прилавків зникають деякі вироби; як продукти різних виробників, що мають однакову назву, дуже відрізняються за якістю, а згодом гірший продукт лишається на ринку, а продукт з визнаною репутацією або вимушений змінити назву, або зовсім зникає. І це лише верхівка айсбергу. Ми не маємо реальної можливості побачити суперечки між фірмами, оцінити фінансові витрати на суди, зупинення виробництв, відшкодуваня, втрати ділової репутації, напрацьованої роками, ринку та продукції і ще багато різних неприємних, а часом катастрофічних і для великого, і для малого бізнесу проблем, які виникають лише тому, що свого часу підприємці не приділили серйозної уваги захисту прав ІВ, вважаючи їх другорядним питанням.

Які шляхи вирішення цих питань?

Виробник, який виготовляє свою оригінальну продукцію або надає послуги повинен завжди пам'ятати: якщо він сам не захистить права ІВ, не отримає патент на винахід, не зареєструє права на знаки для своїх товарів та послуг, їх отримає хтось інший, тобто шахрай. Отже, набагато простіше та дешевше захистити права на об’єкт ІВ на початку роботи, ніж згодом доводити в судах свою правоту.

Напрацьовані роками ім'я фірми (репутація), технології, назви ексклюзивних продуктів, вигляд та обгортка можуть будь-ким використовуватися просто шляхом копіювання найменування товару або його форми. Тобто, в одних випадках назву та/або пакування підроблюють, в інших — шахраї реєструють позначення, якщо вони ще не зареєстровані реальним власником і, таким чином, забороняють продовжувати добросовісно працювати виробнику та випускати виріб на ринок, вимагаючи за це певні “відшкодування”. Тому, чим раніше виробник почне реєструвати свої товарні знаки та патентувати технології, тим менша вірогідність потрапити в неприємні обставини.

Яке значення для вітчизняної промисловості має захист ІВ?

Необізнаність вітчизняних виробників щодо питань ІВ або некваліфікований захист об'єктів ІВ призводить до того, що багато запатентованих в Україні винаходів використовують представники інших країн з отриманням значної матеріальної вигоди. Це стосується не тільки високотехнологічних рішень, а навіть відносно простих технічних рішень, наприклад, лікарських засобів або харчових продуктів.

Вітчизняні інженери, хіміки, біологи, аграрії не менш кваліфіковані й талановиті, ніж винахідники з інших країн, але вони не орієнтуються у сфері інтелектуальної власності і частіше за все не користуються послугами фахівців в даній галузі. Тому дуже часто, наприклад патенти на винахід, здійснені в українській промисловості та науковій сфері, здебільшого не забезпечують ефективну охорону об’єктів ІВ. Таке патентування має скоріше формальний характер і майже не захищає створений об'єкт ІВ. Згадані патенти “для галочки” легко обійти або зовсім анулювати повторною експертизою, неякісно складені матеріали заявки не забезпечують захист матеріальних і нематеріальних прав власника патенту. Внаслідок цього компанії інших країн майже вільно заходять на український ринок, охоплюють патентами цілі напрямки галузей промисловості, наприклад фармацевтичну, хімічну чи біотехнологічну. Адже в їхніх країнах ефективно застосовують систему захисту ІВ і не заощаджують на послугах висококваліфікованих патентних фахівців.

Яких прав надає патент або свідоцтво підприємцю і як їх можна застосовувати?

Отримані права на об'єкти ІВ, засвідчені патентом або свідоцтвом, теж є продуктом, відтак мають свої характерні ознаки і повинні бути такими, щоб власник зміг використовувати їх за своїм безпосереднім призначенням.

Отримавши патент (на винахід, корисну модель, промисловий зразок) або свідоцтво (ТМ), власник має законне виключне право заборонити своїм конкурентам виробляти такий саме продукт, або використовувати таку саме технологію, ТМ або промзразок, відповідно, інші виробники вже не можуть чинити подібні дії проти запатентового або зареєстрованого об'єкту ІВ.

Крім того, компанії використовують права на об’єкти ІВ (винаходи, ТМ, промислові зразки тощо) як нематеріальні активи, чому передує експертна оцінка запатентованих об'єктів.

Таким чином, права на об’єкти ІВ є продуктом, який правовласник використовує як інструмент для захисту та впровадження у життя конкретних ідей, які приносять власнику прибуток, є складовою його нематеріальних виробничих ресурсів та ділової репутації.

Що собою представляє патент?

Патент — це документ, який засвідчує право власності на об’єкти ІВ.

Не дивлячись на те, що існує законодавчо-нормативна база, інструкції та методичні рекомендації для складання та подальшої експертизи патентних заявок, процес отримання патентної охорони є дуже кропіткою працею, яка здійснюється у тісному контакті винахідника з патентним фахівцем.

Винахідник знає про свій винахід все, але він повинен бути впевнений, що такого більше ніхто не винайшов, не описав, не використовує і не виробляє. Тому, перед тим, як складати патентну заявку, необхідно провести інформаційний пошук по всіх доступних джерелах. Звісно, що пересічний громадянин не може виконати професійно патентно-інформаційний пошук, тому це виконують ті, хто мають відповідну підготовку (освіту, кваліфікацію, знання, досвід). У разі, якщо щось подібне вже відомо, як кажуть фахівці, з рівня техніки, винахідник повинен мати докази того, що відрізняльні риси його винаходу дійсно покращують якості відомого технічного рішення і для спеціаліста в даній галузі таке рішення не є очевидним.

Правильно викласти зміст винаходу, описати його характерні та відмітні риси, скласти заявку на винахід відповідно до спеціального чинного законодавства, а також допомогти винахіднику спілкуватися з патентним відомством, отримати бажаний патент на винахід за умов виконання передбачених законом умов і, таким чином, захистити винахід від копіювання іншими особами – завдання спеціаліста в галузі інтелектуальної власності (представника у справах інтелектуальної власності, патентознавця або патентного повіреного).

Отже, фахове виконання всіх зазначених етапів надасть охоронному документу якостей ефективного інструменту для захисту інтелектуальної власності (продукції або технології) та ділової репутації власника ІВ.

Підсумовуючи усе вище викладене, необхідно зауважити:

Інтерв'ю журналу "Безпека життєдіяльності", №1, 2017 рік

• Інтелектуальна власність — це технологія, продукт, найменування та репутація підприємства, які обов'язково треба захищати

• Якщо підприємець не захистить свою ІВ сам, її “захистить” хтось інший

• Патентна система України працює так само ефективно, як світові системи інтелектуальної власності, просто треба грамотно користуватися можливостями, які надає ця система

• Отримані права на об’єкти ІВ, засвідчені охоронними документами, необхідно використовувати для отримання матеріальної вигоди, вони мають працювати на підприємця, а не бути формальністю у вигляді аркушу паперу

• Не варто заощаджувати на послугах фахівців у галузі інтелектуальної власності, наслідки в майбутньому можуть обійтися набагато дорожче

Автор статті: Гаврилей Лариса Миколаївна