Стаття 36. Основні засади забезпечення благополуччя тварин під час утримання

1. Власники (утримувачі) тварин зобов’язані не завдавати тваринам зайвого болю, страждань, травм, а також забезпечувати дотримання інших вимог законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

2. Сільськогосподарські тварини (крім риб, рептилій та амфібій) повинні утримуватися в умовах, що враховують особливості, пов’язані з їх належністю до відповідних біологічних видів, рівнем розвитку, адаптації, одомашнення, відповідають їхнім фізіологічним та етологічним потребам відповідно до вимог цієї статті та статей 37-40 цього Закону.

3. Вимоги цієї статті та статей 37-40 цього Закону не поширюються на такі види тварин:

1) дикі тварини;

2) тварини, що використовуються у змаганнях, показових виступах, культурних або спортивних заходах;

3) тварини, що використовуються для наукових або дослідних цілей;

4) безхребетні тварини.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, затверджує вимоги до забезпечення благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх розведення, утримання, транспортування та забою з урахуванням відповідних міжнародних зобов’язань України.