Стаття 87. Стягнення грошових сум або витребування майна за виконавчим написом

Аналізуйте судовий акт: Нотаріус при вчиненні виконавчого напису має переконатися належним чином як у безспірності розміру заборгованості, так і у самому розмірі такої заборгованості. (ВС КЦС № 947/10174/21 від 15.02.2023 р.)
 Боржник звернувся до суду з позовом до банку та приватного нотаріуса про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Пояснював тим, що вчинивши виконавчий напис про стягнення заборгованості у безспірному порядку шляхом звернення стягнення на квартиру - нотаріус порушив закон, так як не переконався в безспірності боргу, порушив вимоги щодо процедури оформлення і змісту виконавчого напису, і не перевірив, що право вимоги не підтверджене належними доказами.

Судом першої інстанції (рішення якого залишено в силі апеляційним судом), визнано таким, що не підлягає виконанню цей виконавчий напис. Суд першої інстанції виходив із того, що при його вчиненні приватний нотаріус не  врахував, що заборгованість позивача перед банком за процентами за користування кредитом за період із 23 серпня 2017 року до 12 грудня 2019 року банківська установа нарахувала після закінчення строку кредитного договору. Змінюючи мотиви, на підставі яких судом першої інстанції задоволено позов, апеляційний суд виходив із того, що на час вчинення виконавчого напису також було допущено порушення вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Було подано касаційну скаргу.

Змінюючи попередні рішення в частині мотивів та в частині вимог до неналежного відповідача (нотаріуса) ВС КЦС зазначив:

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Виконавчий напис нотаріуса визнається таким, що не підлягає виконанню при відсутності оригіналів фінансового чеку та опису вкладення, які підтверджують направлення боржнику вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання (Справа № 22-620)

Виконавчий напис – це нотаріальна дія, яка є ласим шматком для нотаріуса, адже за її вчинення він бере 1% від суми боргу. Завдяки цьому, деякі нотаріуси вчиняючи виконавчі написи ідуть на порушення без жодних вагань, тому що кошти отримують сьогодні, а суд достане їх через рік –два. До речі, як правило нотаріуси не з’являються у судові засідання, чим ще більше затягують справу.

Проте суди все таки іноді визнають виконавчі написи такими, що не підлягають виконанню. І боржники полюбляють оскаржувати виконавчі написи. У цій справі в матеріалах нотаріальної справи про вчинення виконавчого запису, яка була витребувана судом, були відсутні документи про повідомлення боржника про надіслання йому письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов’язань за кредитним договором. Зокрема, це фіскальний чек про відправлення листа та опис вкладення. Буда відсутня також довідка фінансової установи про ненадходження платежу. Тому, суд незважаючи на наявність боргу став на сторону позичальника.

На жаль законодавство не передбачає проведення автоматичної перевірки нотаріуса після такого рішення суду та притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Тому скоріше за все нотаріус залишиться при своєму вже отриманому 1% від суми боргу.