Стаття 11. Зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів

1. Суб’єкти ринку зберігають мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів із дотриманням вимог, встановлених цим Законом. Запаси, які вони зобов’язані зберігати на акцизних складах (крім місць роздрібної торгівлі нафтопродуктами), можуть зберігатися разом з комерційними запасами, а також нафтою або нафтопродуктами, призначеними для власних потреб таких суб’єктів ринку.

2. Суб’єкти ринку можуть укладати договір про відповідальне зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (далі - договір про відповідальне зберігання), що належать їм на праві власності та які вони зобов’язані зберігати відповідно до цього Закону, з іншими суб’єктами ринку та/або відповідальними зберігачами. Такий договір про відповідальне зберігання має відповідати вимогам, встановленим цим Законом.

3. Відповідальні зберігачі, з якими укладено договори про відповідальне зберігання, забезпечують належні умови зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів із дотриманням вимог, встановлених цим Законом.

4. Мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів зберігаються на території України у резервуарах, технічні параметри яких дають змогу здійснювати їх прийом та відпуск протягом строку, визначеного Кабінетом Міністрів України у рішенні про кризову ситуацію на ринку нафти та нафтопродуктів.

5. Зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів може здійснюватися на вибір суб’єкта ринку будь-яким центральним об’єктом зберігання (у розумінні Директиви Ради 2009/119/ЄС) або суб’єктом господарювання держави - члена Європейського Союзу (далі - суб’єкт господарювання ЄС), який має у розпорядженні вільні резервуари, розташовані на територіях держав - членів Європейського Союзу, що межують з Україною, і які зобов’язалися підтримувати мінімальний рівень мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

Таке зберігання можливе виключно за умови:

1) наявності укладеної адміністратором електронної системи репортингу з відповідним центральним об’єктом зберігання або суб’єктом господарювання ЄС угоди про обмін інформацією щодо обсягів зберігання в них мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів України, наявності вільних резервуарів, строків можливого зберігання та інших відомостей, необхідних для виконання суб’єктами ринку зобов’язань із створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;

2) заборони передачі зобов’язань із зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів будь-якому іншому суб’єкту господарювання ЄС;

3) зберігання суб’єктами ринку на територіях держав-членів, зазначених в абзаці першому цієї частини, не більше 25 відсотків загального обсягу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, які суб’єкти ринку зобов’язані створювати відповідно до вимог цього Закону;

4) введення в обіг мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів відповідно до вимог статті 19 цього Закону.

6. Мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів не можуть передаватися на відповідальне зберігання суб’єктам господарювання, щодо яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції".