Партнери, медики, друзі та роботодавець: кому людина зобов’язана відкрити ВІЛ-статус, а кому — ні

Як розповісти про свій ВІЛ-статус оточенню та чи треба це робити?

Чи потрібно повідомити статевих партнерів, рідних, роботодавця?

А як щодо сімейного лікаря чи стоматолога?

Звернімося до законодавства, щоб докладно розібрати кожен випадок.

Чи можуть медики передати інформацію про ВІЛ-статус пацієнта?

За українським законодавством медичні працівники зобов’язані зберігати конфіденційність інформації щодо ВІЛ-статусу пацієнта!

Медики можуть передавати інформацію про ВІЛ-статус людини іншим медпрацівникам та закладам охорони здоров’я лише:

• для лікування зумовлених ВІЛ хвороб;

• якщо поінформованість лікаря щодо ВІЛ-статусу пацієнта має суттєве значення для його лікування.

Про це йдеться у Законі України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» та Законі України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ, та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» (ст. 13, п. 4).

Медичні працівники можуть лише у двох випадках відкрити ВІЛ-статус людини її партнеру чи партнерам:

• після письмового звернення до них людини, яка живе з ВІЛ;

• якщо людина з ВІЛ померла, знепритомніла або існує ймовірність того, що вона не опритомніє та не зможе надати усвідомлену згоду на повідомлення статусу.

Статеві партнери й ВІЛ-статус: розголошувати чи ні?

Людина, яка живе з ВІЛ, повинна повідомити своїх статевих партнерів — колишніх і теперішніх — про ризик інфікування ВІЛ без потреби розкривати свій статус. Про це йдеться в українському законодавстві.

Також за Законом України (ст. 11, п. 2) лікар має право без згоди людини з ВІЛ повідомити зазначеного нею партнера (партнерів) про те, що він (вона, вони) мав (мала, мали) ризик інфікування ВІЛ. І запропонувати пройти тестування на ВІЛ. Водночас забороняється розкривати будь-які дані людини з ВІЛ, внаслідок контакту з якою могло статися інфікування.

Законна дружина / чоловік та розкриття ВІЛ-статусу

У статті 30 Сімейного кодексу України закріпили обов’язок наречених повідомляти одне одного про стан здоров’я.

А за п. 3 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» РАЦС зобов’язаний тільки ознайомити наречених з таким обов’язком і попередити про відповідальність за приховування інформації, яка може перешкодити реєстрації шлюбу.

Чи говорити про ВІЛ-статус із сім’єю, колегами, друзями і роботодавцем?

Немає обов’язку повідомляти їх про ВІЛ-статус. Згідно з українським законодавством, ніхто не має права вимагати розкриття статусу / медичної таємниці без законних підстав. Будь-яке розголошення без згоди особи може призвести до правових наслідків для порушника.

Роботодавець також не може змушувати працівника тестуватися на ВІЛ та повідомляти після цього ВІЛ-статус.

Як йдеться в Кодексі законів про працю, заборонена будь-яка дискримінація у сфері праці. Зокрема й обмеження прав працівників через підозру чи наявність у них захворювання на ВІЛ/СНІД.

Також заборонена відмова у прийнятті на роботу без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника.

Крім того, за Законом України про ВІЛ, заборонено звільняти людину з роботи через її ВІЛ-статус. Порушення прав людей, які живуть з ВІЛ, їхніх рідних і близьких можуть бути оскаржені в суді.

А чи повідомляти про ВІЛ-статус інших людей?

Людина, яка живе з ВІЛ, може дати усвідомлену письмову згоду на передачу інформації про її ВІЛ-статус іншим. Таку згоду може дати також її законний представник.

Але це робиться лише в інтересах людини, яка живе з ВІЛ: для захисту її прав, надання правової допомоги, психологічної підтримки чи соціальних послуг.

Це закріплено у Законі України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ, та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ».

Варто пам’ятати, що порушення законодавства у сфері запобігання поширенню ВІЛ тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку!

Залишилися питання? Отримайте відповідь на Загальнонаціональній Гарячій лінії з питань ВІЛ/СНІД та туберкульозу. Телефонуйте за номером: 0 800 500 451 або запитайте онлайн на сайті https://helpme.com.ua/. Безоплатна та конфіденційна консультація лікарів, психологів та юриста.

Автор консультації: Левченко Марія Миколаївна