Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 37. Фінансово-господарська діяльність закладів дошкільної освіти

1. Фінансово-господарська діяльність закладів дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту", законів про бюджет, власність, місцеве самоврядування та інших нормативно-правових актів.

2. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів дошкільної освіти фінансуються за рахунок коштів засновника (засновників) цих закладів.

{Частина друга статті 37 в редакції Закону № 2145-VIII від 05.09.2017}

3. Джерелами фінансування закладу дошкільної освіти незалежно від форми власності можуть бути кошти:

засновника (засновників);

державного та місцевих бюджетів;

батьків або осіб, які їх замінюють;

добровільні пожертвування та цільові внески фізичних і юридичних осіб;

інші кошти, не заборонені законодавством.

{Статтю 37 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017}

4. Джерелами фінансування закладів дошкільної освіти (відділень, груп), заснованих на умовах державно-приватного партнерства, є кошти засновників.

Обсяги співфінансування визначаються засновниками на умовах договору.

{Статтю 37 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017}

5. Державні та комунальні заклади дошкільної освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 37 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017}

6. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в закладі дошкільної освіти визначається керівником закладу відповідно до законодавства. За рішенням керівника закладу дошкільної освіти бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно закладом освіти або через централізовану бухгалтерію.

{Статтю 37 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Право на безкоштовну дошкільну освіту повинно бути доступним незалежно від того, де зареєстрована дитина (ВС/КАС у справі № 1940/1387/18 від 30 листопада 2020 р.)

Чи має право орган місцевого самоврядування встановлювати плату за надання послуг у закладах дошкільної освіти для батьків, діти яких не зареєстровані відповідному місці?

У цій справі позивачка просила визнати протиправним та нечинним наказ наказу управління освіти і науки міської ради, яким встановлено плату за надання послуг у закладах дошкільної освіти для батьків, діти яких не зареєстровані у місті.

Сина позивачки було не допущено до навчального закладу, де він здобуває дошкільну освіту. Таке рішення керівництво дитячого садочку пояснило вимогою наказу управління освіти і науки міської ради, яким було запроваджено плату за перебування дітей у закладах дошкільної освіти міської ради.

Так, адреса, за якою зареєстрований син позивачки, не входить до території обслуговування дошкільного навчального закладу, який він відвідує.

На думку позивачки, спірним наказом знівельовано гарантоване ч. 3 ст. 53 Конституції України право на доступність та безоплатність дошкільної освіти. Встановивши плату за здобуття дошкільної освіти дітьми, що не зареєстровані безпосередньо у місті, порушено також Закон України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», запроваджено дискримінацію за ознакою місця реєстрації. Оплата послуг покладається лише на тих дітей, які не зареєстровані у місті, за винятком деякої категорії дітей або певним статусом їхніх батьків. Таким чином, спірний наказ порушує право дитини на безоплатну дошкільну освіту за ознакою місця реєстрації, що створює протиправний обов`язок у батьків дитини щодо сплати коштів.

На думку скаржника (управління освіти і науки міської ради) реєстрація місця проживання дитини впливає на реалізацію права на отримання дошкільної освіти, а відповідне право на отримання безоплатної дошкільної освіти повинен забезпечувати орган місцевого самоврядування, де дитина зареєстрована.

Також орган посилався на ст. 37 Закону України «Про дошкільну освіту», де зазначено, що до джерел фінансування закладу дошкільної освіти незалежно від форми власності відносяться також кошти батьків або осіб, які їх замінюють. Отже, фінансування дошкільного закладу за рахунок коштів батьків передбачена законом шляхом укладення ними відповідних договорів.

Позиція ВС: Право на безоплатну дошкільну освіта в Україні передбачено Законами України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», іншими нормативно-правовими актами, якими, зокрема, вирішуються питання створення мережі навчальних закладів освіти, їх фінансування.

Ч. 2 ст. 53 Конституції України гарантує, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Зміст оскаржуваного наказу свідчить про те, що міська рада самостійно на своїй території врегулювала питання фінансування права на отримання дошкільної освіти, встановивши плату за відвідування закладу освіти саме дітьми, що не зареєстровані у місті. Отже, в даному разі йдеться про належність забезпечення органом місцевого самоврядування права на безоплатність дошкільної освіти.

ВС дійшов до висновку, що прийняття оскаржуваного наказу суперечить конституційній гарантії про безоплатності дошкільної освіти, оскільки запроваджує її доступність на платній основі.

Таким чином, за умови, коли сину позивачки вже забезпечено доступність отримання освіти в дошкільному навчальному закладі міста, на орган місцевого самоврядування, якому підпорядкований цей заклад, покладається одночасно обов`язок щодо забезпечення безоплатності її отримання, незалежно від того, де зареєстрована дитина.

Тому безпідставним є перекладання обов`язку забезпечити безкоштовність дошкільної освіти одним органом місцевого самоврядування, якому територіально підвідомчий ДНЗ, на інший орган місцевого самоврядування, з причин місця реєстрації дитини.

Також ВС дійшов висновку, що кошти батьків можуть бути одним із джерел фінансування закладу дошкільної освіти, але не основним і не обов`язковим.

Таким чином, ВС погодився з судами попередніх інстанцій, що пункт 1 спірного наказу управління освіти і науки міської ради, яким встановлено плату за надання послуг у закладах дошкільної освіти для батьків, діти яких не зареєстровані у місті є протиправним та підлягає визнанню нечинним.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0