Право на спілкування з дитиною. Фемідо, розсуди, врятуй та збережи!

З роками у нашому суспільстві склались деякі стереотипні норми та твердження з приводу відносин у сім'ї та у випадку їх розірвання.

Користуйтеся консультацією: Як домогтися виконання встановленого порядку побачення з дитиною (мати перешкоджає)

Зараз поговоримо про такий «екстремальний» аспект як позбавлення батьківських прав, стереотипний підхід та хибне сприймання, що пов'язані з ним. У тому числі з боку судової системи, дій соціальних та інших органів, в основу чого спочатку лягло дещо неправильне трактування законодавчих норм, що переросло в практику. Однак від цього не змінюється сама суть.

У суспільстві, позбавлення батьківських прав у ряді випадків перетворилося на інструмент маніпуляцій, погроз та шантажу і не тільки з боку одного з батьків, а і як метод тиску з боку тих чи інших державних служб, коли погрожують батькам позбавленням батьківських прав та розривом будь-якого контакту з дитиною. Тому це питання в Україні оповите таємничими й зловісними міфами, а для багатьох є не до кінця зрозумілим. Cвого роду страшилкою для батьків, які не розбираються в законодавстві України.

Однак, якщо навіть поверхово ознайомитись з правовою базою, то вбачається що:

«… Близькі стосунки з одним із батьків, який живе окремо - це право кожної дитини...»

Пункт 3 статті 9 ухваленої Генеральною Асамблеєю ООН Конвенції про права дитини, встановлює, що країни, які приєдналися до Конвенції, поважають право дитини, роз'єднаної з батьками зберігати регулярні особисті стосунки та прямий контакт з одним із батьків.

Те саме встановлює чинний в нашій країні та наявний Закон про захист дітей, в якому йдеться про те, що дитина, яка роз'єднана з одним або обома батьками, має право зберігати особисті стосунки та контакт з обома батьками. В Законі про захист дітей також говориться про те, що дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право на особисті контакти та відносини з обома батьками.

У законодавстві України все це передбачено, проте стереотипне мислення та міфи настільки вкоренилися у свідомості людей, що все інше не одразу сприймається. Але все змінюється. Тяжко, повільно, з колосальною протидією, але змінюється.

Фактично, навіть позбавлення батьківських прав не є причиною розірвати ВСІ контакти з дитиною і не брати участі в її житті. Суть такого кроку у тому, що той з батьків, якого позбавляють батьківських прав, втрачає можливість приймати важливі рішення, які надалі будуть впливати на життя дитини, таки як - де вона буде здобувати освіту, розвиватися, жити, відпочивати й т. д.

Але права на комунікацію з дитиною - воно не забирає. Більш того, навіть потрапляння до в'язниці одного з батьків - не є принциповим фактором, який лишає дитину права комунікації з ним. Єдиним виключенням є випадок, коли спілкування згубно впливає на дитину.

Тобто, будь-яка заборона на спілкування з дитиною (якщо вона не є обґрунтованою) - суперечить Конституції України, статтям Сімейного Кодексу та ряду законів України.

Як приклад, у статті 141 СК України вказано що:

«1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. 2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу.»

У частині 5, статті 157 СК зазначено ще:

«… Сім'я зобов'язана формувати фізично і психічно здорову, етичну, інтелектуально розвинуту особистість, готову до майбутнього трудового, суспільного і сімейного життя. Виховання як цілеспрямований процес формування особистості здійснюється завдяки реалізації різноманітних виховних методів. При здійсненні права на виховання дітей батьки використовують свої методи та форми виховання, які залежать від рівня їхньої педагогічної культури, традицій, що склалися в сім'ї, індивідуальних фізичних та інтелектуальних якостей дітей та багатьох інших обставин… »

Тому, у випадку коли позбавлений прав один із батьків є адекватною людиною, він/вона ЗОБОВ'ЯЗАНІ зберігати контакт з дитиною.

Аналізуючи сучасне законодавство України, приходимо до висновку, що перш за все Держава все ж знаходиться на стороні дитини (принаймні на папері). Тому права на спілкування з обома батьками - не можуть бути порушені.

Користуйтеся консультацією: Визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею

Для захисту прав дитини існує багато способів, один з яких - затвердження графіків побачень зі стороною, яку позбавили батьківських прав. Це є дієвим інструментом у боротьбі за права дитини на комунікацію з обома батьками. Але потребує грамотного юридичного супроводу.

Тобто - тим, кого лякають “позбавленням батьківських прав”, варто знати й пам'ятати, що за Законами України – право на спілкування з дитиною до її повноліття ніхто відібрати не може.

Підсумовуючи, як найголовніше ще раз повторюємо, - що той із батьків, який насправді дбає про дитину, у разі проблемного спілкування, або небажання спілкування з дитиною іншого з батьків, не просто має право, а заради дитини повинен звернутися до суду для встановлення графіка спілкування у примусовому порядку. І навіть позбавлення батьківських прав – не є винятком, якщо суд не ухвалив інше.

Автор статті: Acco Service / (Акко сервіс)