Працівник довго хворіє: чи має право роботодавець розірвати з ним трудовий договір?

Зміст:

• Чи має право роботодавець розірвати трудовий договір з працівником, який довго хворіє (розірвання трудового договору)?
• Які існують професійні захворювання?
• Виплати при звільненні.
• Що потрібно врахувати при прийнятті рішення про звільнення співробітника, який довго хворіє?

Чи має право роботодавець розірвати трудовий договір з працівником, який довго хворіє (розірвання трудового договору)?

Так, у роботодавця є таке право. Воно (право) закріплене у відповідній нормі КЗпП, точніше в п. 5 ст. 40, тобто роботодавець має право розірвати трудовий договір за певних обставин.

В яких випадках роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником, який довго хворіє? Розірвання трудового договору через хворобу. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Згідно вищевказаної норми підставою для звільнення за вказаною статтею (тобто, розірвання трудового договору) є неявка співробітника на роботі (на робочому місці) протягом більше, ніж 4 місяці поспіль.

Разом з цим, в цей строк не входять терміни перебування співробітника у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами.

Також такий термін (більше 4 місяців поспіль) може і не братися до уваги, якщо законодавством встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.

Користуйтеся консультацією: Утримання із заробітної плати: коли, скільки і на підставі чого

Необхідно розуміти, що звільнення працівника з ініціативи роботодавця (ФОП) в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті (звільнення за статтею)), а також в період перебування працівника у відпустці - не допускається.

Водночас це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації (ч. 3 ст. 40 кодексу про працю).

Застосування ж пункту 5 статті 40 КЗпП України передбачає одночасну наявність двох складових диспозиції цієї правової норми:

• встановленого нею проміжку часу, протягом якого працівник не з'являвся на роботу;
• факту безперервної непрацездатності працівника протягом зазначеного часу.

Водночас відсутність хоча б одного з перерахованих вище фактів виключає можливість застосування даної норми як підстави для звільнення з роботи.

За змістом п. 5 1 ст. 40 основного закону, який регулює трудові відносини, підлягають розірванню (припинення трудового договору, звільнення роботодавцем працівника):

• безстроковий трудовий договір, тобто такий договір, який укладений на невизначений строк;
• строковий трудовий договір, до закінчення терміну його дії.

Разом з тим, роботодавцю необхідно пам'ятати, що вони зобов'язані зберігати місця роботи:

• за працівниками, які втратили працездатність - до відновлення їхньої працездатності;
• за працівниками, які отримали пошкодження - до відновлення їхньої працездатності або встановлення статусу інвалідності.

Тобто до відновлення працездатності співробітника або встановлення йому в законному порядку інвалідності роботодавець позбавлений права скористатися правом, передбаченим п. 5 ст. 40 основного закону, який регулює трудові відносини.

Також варто відзначити, що непрацездатністю ряботінка (втратою працездатності) є стан здоров'я (функцій організму) людини, обумовлене захворюванням, травмою тощо, яке унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я, а випадок тимчасової непрацездатності - тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, і підтверджується видачею листка непрацездатності з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я для відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листка непрацездатності - «приступити до роботи».

Користуйтеся консультацією: Як отримати компенсацію за травму на виробництві

ВАЖЛИВО! У разі, якщо особа стала непрацездатною з приводу того ж захворювання, травми до виходу на роботу або відпрацювала неповний робочий день, випадок тимчасової непрацездатності при цьому не переривається.

У разі ж виникнення іншого захворювання, травми, відпустки в зв'язку з вагітністю випадок тимчасової непрацездатності вважається новим.

Так само слід зазначити, що законодавцем не прийнятий конкретний список захворювань, за якими роботодавець має зберігати за працівником місце роботи і посаду, однак, припустимо такий строк в 10 місяців з дня настання непрацездатності, встановлений в разі захворювання працівника на туберкульоз, що в свою чергу, узгоджується з приписами ч. 2 ст. 25 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Тобто, з урахуванням зазначеного, звільняючи працівника за п. 5 ст. 40 Кодексу законів про працю України з ініціативи керівництва підприємства (ФОП) можливо в разі, якщо такий працівник не є на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд через хворобу (тимчасову непрацездатність), якщо така непрацездатність не відноситься до:

• вагітністості та пологів;
• захворювань на туберкульоз;
• професійного захворювання або трудового каліцтва.

Роботодавцю, перед тим як звільняти такого працівника, необхідно:

• отримати докази того факту, що звільнення працівника є виробничою необхідністю. Тут виробнича необхідність - це ситуація, при якій заміщення непрацездатного працівника є необхідним (неможливість перерозподілу обов'язків співробітника, який знаходиться на лікарняному, між іншими працівниками, або неможливість прийняти іншого працівника на період хвороби). В іншому випадку, таке звільнення може бути визнано в ході судового розгляду неправомірним;
• якщо такий співробітник є членом профспілки - необхідно отримати згоду виборчого органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про звільнення такого співробітника;
• не забути про виплати, які належить виплатити при звільненні.

Якщо ж співробітник спробує перервати термін перебування на лікарняному, варто нагадати йому про те, що відпустка не надається протягом непрацездатності, а переноситься на інший період, тобто після закінчення періоду непрацездатності.

Якщо працівник (за погодженням з роботодавцем) бажає піти в щорічну відпустку в інший, ніж обумовлено графіком відпусток, час або взяти тільки частину щорічної основної відпустки, він обов'язково має подати відповідну заяву на ім'я керівника підприємства.

Крім того, відпустка працівникові надається тільки за погодженням роботодавця в установленому законом порядку.

Які існують професійні захворювання?

Перелік професійних захворювань затверджений постановою КМУ від 08.11.2000 за № тисяча шістсот шістдесят два.

Так, вищезазначеною постановою затверджений відповідний перелік професійних захворювань, а також фактори, які сприяють їхній появі, а саме:

• захворювання, що виникають під впливом хімічних факторів;
• захворювання, викликані впливом промислових аерозолів;
• захворювання, викликані дією фізичних факторів;
• захворювання, пов'язані з фізичним перевантаженням та перенапруженням окремих органів і систем;
• захворювання, викликані дією біологічних факторів;
• алергічні захворювання;
• злоякісні новоутворення (професійний рак).

Тому, перш ніж зробити необачне рішення про звільнення співробітника, необхідно переконається, що його захворювання не є «професійним», щоб в подальшому не стати учасником судового процесу і не нести додаткових витрат, пов'язаних з таким судовим процесом.

Виплати при звільненні

Якщо все-таки прийняли рішення про звільнення співробітника пам'ятайте, що за загальним правилом розрахунок з таким співробітником (виплата всіх сум) треба здійснювати в день звільнення такого співробітника.

Разом з цим, якщо працівник в цей день працювати не буде, то зазначені суми мають бути виплачені йому не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, а про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець (ФОП) повинен письмово повідомити такого працівника перед виплатою зазначених сум.

Враховуйте також те, що при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки, у разі звільнення його з п. 5 ст. 40 - відрахування за ці дні не провадиться.

Що потрібно врахувати при прийнятті рішення про звільнення співробітника, який довго хворіє?

Необхідно розуміти, що згідно зі статтею 43 Основного Закону, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Водночас держава створює умови для повного здійснення громадянами свого законного права на працю, а громадянам гарантується захист від незаконного звільнення роботодавцем.

При цьому КЗпП говорить про те, що трудовим договором, є угода між роботодавцем (юридичною особою, фізичною особою-підприємцем) і працівником, відповідно до якого працівник бере на себе зобов'язання щодо виконання обумовленої таким договором роботи, а ось роботодавець бере на себе обов'язки по виплаті заробітної плати;

забезпечення всім необхідним для виконання такої роботи, передбаченим законодавством про працю, а також колективним договором і угодою сторін.

Роботодавцю необхідно розуміти, що в більшості випадків суд, так чи інакше, буде на боці працівника, оскільки законодавство для нього більш «сприятливе», саме тому хочеться порадити роботодавцю перед прийняттям офіційного рішення про звільнення такого співробітника проконсультуватися з профільним юристом.

Якщо Вам потрібна послуга професіонала, скористайтесь сервісом «Тендер на юридичну послугу» від юридичної ресурсу «Протокол».

Автор консультації: Владислав ГОЛОВАТЮК адвокат

Джерело: юридичний ресурс Протокол